Без сумніву, це одне з "найпахучіших" місць, котре як виявилось бурлить не тільки бактеріями та хімічними процесами, а й своїм життям. Таке собі "городище".
Наша мандрівка до цього місця розпочалася з вулиці Миколайчука, та пролягала через покинуті дачі, повз UJECIE ZRODEL, згодом через лісистий пагорб.
Маршрут описаний
тут.
Отож, цікавість мене просто розпирала. Усіма своїми чуттями хотів побачити та "відчути" це місце, і якраз, обійшовши UJECIE ZRODEL, піднявшись у лісок, і тут, мій нюх вловлює характерний запашок. Воно. Ми на правильному шляху, виходимо...
І ось, перед нами постає вал, який роками вимуровувався з продуктів людської діяльності.
Рухаємося вперед, долаємо потічок з темно-коричневим кольором рідини та різким запахом. В той момент згадуються заяви екологів
Зауважуємо бетонні кільця в землі, мабуть дренажний відвід, подумали. Також дивувались за відсутність противних запахів, як виявилось сприяв тому вітер.
Деремся в гору. В гору сміття!
Піднімаємося по вузенькій стежині, навколо нас стирчить багатошарове сміття двометрової висоти, з якого розповзаються таракани.
Все. Ми дійшли до бажаної цілі. Виходимо на плато. Здалось, що тут зупиняється час. Цвіркочуть цвіркуни, а ХМАРИ мух вбачають у нас "своїх", одразу ж кидаються в обійми, моментально обліплюють одяг, відкриті ділянки тіла, сунуться в ніздрі та у вуха. Зміна об'єктиву при таких обставинах ставала проблемою, літаючі зарази чимдуж рвалися у камерний простір.
Постає такий собі постапокаліптичний пейзаж, від плеску моїх лодонь здіймаються у повітря ворони, а на краю звалища проглядається силует людини з гачком та пакетами. Шукає щось...
Пекуче сонце, значно вища температура - через тепло, яке виділяє гниюче сміття з надр звалища. Тут відчуття екологічного лиха. Поспішаючи, Lesyk одягає протигаз а слідом за ним Л-1...
цікава деталь...
про мух:
житло
Запах.
Хоча ні, це не запах, це їдка роз'їдаюча смердота, яка усім, крім Lesyk'a не давала дихати, й навіть бачити. Йдеш по смітті, зісовуєш його і зісередини виходить такий смрад, що огого... Без гіперболізації звісно. Тай Лесику не довго везло, зконденсувався зісередини так, що мусів зняти протигаз та приєднатися до нашої бідуючої компанії.
Далі, вийшли власне на те місце, де кипить життя! І хто б міг подумати, тут, вже на відсортованому бомжами у місті сміттям, для місцевих воно може бути корисним. Під'їзджає сміттєвоз, висипає сміття, до нього бомжі та цигани з сапками моментально підбігають, і технічно починають сікти свіже сміття, вибираючи звідти бажану тару чи щось інше. Без бійок та суперечок там не обходилось. Підійшовши ближче до працюючих людей, я, вірніше я з фотоапаратом викликав підозру у цигана, згодом у бомжа (певно ватажок їхній), який гордо сидів на мішку, і спостерігав за дійством. Пішов мат в нашу сторону. Далі, ті півсотні людей що працювали, збирали пляшки, сортували папір, на мить припинили роботу. Настав такий момент, коли вся увага була прикута до наших персон. В повітрі з'явилась певна напруга. Щоб її ліквідувати, вирішили неспішно покинути це місце, благо, це вже була наша фінальна точка. Та чого гріха таїти, я собі позволив так легенько гаркнути на бомжу крикливу, чого не слід було робити, зважаючи на кількісне співвідношення нас та туземців.
В їхній поведінці вбачається логіка, тобто ясно що вони захищають свої інтереси, "журналюг" з камерами вони не люблять як і всіляких екологів
. Адже звалище їх кормить, закриття об'єкту для них - біда.
Спустились вниз, побачили кислотні потічки, мертві ставки. Картина сумна...
От такі там моменти протистояння.
сміття тліє
є там також склад ГСМ'у
ну і наостанок, життєдайні потічки
Цікавий момент. Їдучи в маршрутці до Львова, зауважили як від нас "несе". Й не тільки ми...
Ще разом з запахом принесли з собою мух.
На майбутнє: бажаючим відвідати місце варто мати протигаз або распіратор хоча б, гумові рукавички, взуття на грубій підошві.
Ну й хотілось б поспілкуватись з кимось з місцевих, вийти на контакт.
Дякую Lesyk'у, SANEC'ці, Fetol'у за витримку та компанію.
+ їм в карму.
Усі мої фото на
ПікассіОбговорення теми
тут
Тема: Грибовицьке сміттєзвалище (Прочитано 10909 разів)
