Messages

Якщо пропозиція актуальна, тоді пропоную зібрати невеликий парад і забігти в деякі цікаві місця)

Взагалі фотки є, але в іншій темі, і якби ти читав форум, то знайшов би її. Вітя спеціально створив окрему тему, щоб не палити об'єкт.

Одного вечора гуляючи після бомбаря, ми по колії дійшли до вокзалу. Згадавши, що на вокзал теж можна спокійно залізти пішли шукати альтернативний залаз. Згадавши, що трошки зима і на даху трошки снігу, залаз по вантовим сходам відміняється. Тим більше там купа камер і постійно люди.
Зайшовши в вокзал ми знайшли сходи на декілька поверхів вище, проте всі залази були закриті і нас прогнав звідти пан поліцейський. Ще трошки погулявши по перонах ми знайшли дуже ідіотський залаз, поки я підіймався, я ледь не впав разів 5.

І от, ми вже на даху !!!!



Хепі нью єр



До речі, підіймаючись по слизькому пластиковому даху до купола я ледь не зірвався вниз, але мушу підмітити - у нас на даху є огорожа для людей ! У Тернополі такого немає :(



Радію як дитина :)



Мостик над перонами. Засипаний камерами :)





Вибачаюсь за якість фото. В якихось моментах камера запотівала через труби з гарячим повітрям на даху. Але суть зрозуміла).

Спускаючись вниз ми помітили, що нас фотографували, при чому спускались ми за спиною поліції  ;D ;D ;D Дивно, як ми ще не в новинах))). Також в цю ж ніч моїх знайомих спинила поліція та питала, чи не знають вони хто заліз на вокзал, так вони потрапляють під опис  :)

[Цікавий будиночок]

Цікавий будиночок

Безкінечні будиночки ЖК «Семицвіт»



Чудовий вид на центр та район вокзалу :





Через те, що будинок в 16 поверхів стоїть на величезній горі, часто можна бачити дуже дивну річ. Начебто і вище церкви Ольги та Єлизавети в районі вокзалу нічого немає, але якось опиняєшся вище неї. Колись таким місцем була «запрєщонка» на Сахарова. Зараз же в таких будинків величезний попит і їх будують дуже часто саме на висоті над центром, так як за такий вид з пентхаусу багато людей готові платити великі гроші. Ми ж, руфери, спостерігаємо такий вид безкоштовно. Також багато будинків вже мають літні тераси на дахах, футбольне поле і навіть басейни. Чому не можна зробити подібне на ЦІКАВИХ дахах неподалік центру я не знаю і досі. До прикладу ЖК «Авалон Ап» на Сихові взагалі на останньому поверсі зробили для жителів прекрасний оглядовий майданчик з міні-телескопом. Така практика поширена на багатьох елітних ЖК, проте міська рада могла б заробляти гроші не тільки на нудній ратуші і т.д. а до прикладу на податковій, або тій ж «запрєщонці».

Всіх з наступаючим і дякую за увагу !

Одного чудового теплого літнього дня я з Дімою пішов прогулятись по Сихову, начебто все було добре, зайшли на старий "баян" і знайшли дивний люк, якого я раніше не бачив



Дивний тунель і спавн пива на трубі дає знати що я начебто бачив щось подібне, але згадати де не міг



Ідучи ніби по рефлексу ми дійшли до дивної розвилки, якої там не могло бути взагалі



Ідучи з пляшкою пива в руках і розмовляючи про життя і будуючи здогадки що ж все-таки може бути далі ми і не помітили як випили її, тому в подальшому це дало про себе знати (Дімі так точно).
Блукаючи подібними розвилками ми не змогли згадати де вихід, тому вирішили іти далі до кінця, де нас чекав цікавий сюрприз.
Згадавши старий контент Суса, а саме відос про підземну погоню ми випили ще одну пляшку пива і вирішили вилізти в люк над нами.



Я це вже точно бачив, подумав я.
Але якось забув про це і вирішив просто пофоткати, спуститись назад і йти гуляти далі, бо теплак йшов далі і не закінчувався. Ну, довго тут сидіти теж не варік, так як тут все гуде, працює і в будь-який момент наша подорож може закінчитись в райвідділку, а в якому ми навіть і не змогли додуматись, так як начебто ми вже і вийшли за межі Сихова.
Ще монотонних хвилин 20 по теплаку прямо і нас зустрічають двері



Як видно вони зачинені, а так як Експлорер культуууурна організація і нічоооого не ламає обійшлось без цього



Знайшовши щілину поряд просочуємось і виходимо в підвал з впавшою гермою



Начебто все йшло норм, простий підвал, нічого цікавого, як тут мені на очі кинулось щось цікаве, Діма підсвітив, а це виявився більярдний стіл !!!!!



Піднявшись по сходах в цех якогось заводу першим нас зустрів стоматологічний кабінет



Далі гінекологічний кабінет і відчинене вікно, за яким якась не зрозуміла парковка



Тут мене теж не покидало відчуття того що я тут був, але на той момент нам якось було байдуже і ми далі гуляли і веселились.
Тут якийсь кабінет, табличку хтось зняв



Ще кабінет зв'язаний з кардіологією. Зрозумів по табличкам з назвами сердечних захворювань.



На другому поверсі дестрой, часто бувають люди. Ну і бог з ним. Вийдемо на дах по можливості і глянемо чи хтось є і де ми взагалі знаходимось, бо зв'язок в цій зачарованій будівлі не ловив від слова "взагалі".

Тільки вийшовши в головний коридор я почув крик на всю будівлю. Щось з серії "е, бл*дь, сюда!". Так як ми випили ще пляшку пива ми навіть не помітили чопа позаду нас, який схопив мене за плече. Тут в мене різко побіліло в очах і захотілось пити. Відкриваю очі, а я в себе вдома, на ліжко і в мене дуже сильно болить голова. Тю, наснилося ж канєшно, нічо не скажу, оце напились !  ясне діло це просто сон і нічого подібного не існує !

Дякую за увагу!

Ось і я сюди знову добрався)

По приїзду товариша з Дніпра і подруги з Києва ми поїхали у Новояворівськ, звідки ще пішки йшли в сторону Шкла.



Ну, приближаємось, помічаємо будку, пізніше чопа а потім і 2 собачки)



Ясне діло, що нас побачив чоп і задав логічне питання куди ми йдемо. Ну, а ми сюди не просто так їхали, тому проігнорували і пішли собі далі)))



І тут починається як каже мій товариш "дикий Хой і угар"

Всі залази намазані солідолом, тому чоп тихенько ржав з того, як ми туди ломались  ;D ;D ;D ;D ;D Але коли мій товариш-штурмовик видерся на дах цієї махіни прямо по балкам з солідолом і ми пішли за ним слідом, чоп зрозумів що ми радикально налаштовані і просто відчинив нам двері, за що ми йому дуже вдячні  ::)

Маш. зал



Насправді величезних розмірів приміщення. До слова, в кабіні знаходиться календар 2020 року.

Вийшовши на дах ми почали штурмувати стрілу



Сама найвища точка і види з неї:



Як нам розказав охоронець, кран справа повинен розбирати цей екскаватор((

Тут я відчував себе мурашкою



Ну а далі ми спустились і пішли в будку чопа перечекати дощ, де відремонтували йому телевізор  ;D

Привіт всім !

Тусувавшись в Києві 5 днів мене брала дика шиза, але в один теплий ранок подруга витягнула мене на завод Електронмаш.

Інста подруги:

https://www.instagram.com/baby.on.the.roof/

Знаходиться ця зараза на кінці Києва, а самае на кільцевій дорозі, до якої з Позняків їхати було пздц як весело)))
(2 години)
Ну сміх сміхом, а залаз по розкладу !
Через півтори години ми на місці

В пошуках альтернативного залазу ми потратили ще годину, після чого опинились всередині прибудови до адмінкорпусу, яка була актовим залом:



Нереально красиві вітражі:





Кінотеатр:



Далі ми знайшли перехід всередину адмінки, але там сталась «нериємність». На першому поверсі біля головних сходів була сигналка, яка запищала на весь корпус...
Наклав в штани я знатно.
Посидівши хвилин 15 під столом виришіли іти гуляти далі))

Дві сходові клітки:





Пусті кабінети на 2 поверсі:





Орієнтовно 7 поверх, один з кабінетів:



Телефончик, ги)



"-Ало, ящик пітбуля, негайно, 11 поверх !":



Тут в очі кинулась шахова дошка, вирішили зібрати всі фігури, але знайти їх було важко:



Результат:



Ліфтова (напевно), останній поверх:



Далі ми піднялись на дах і зрозуміли що чілимо ми вже 4 години !!!!

Після чого ми вже захотіли піти в їдальню. Спускаємось на перший поверх, обходимо сігналочку, відкриваємо двері іііііі.

Потрапляємо в красу !


В цій кімнаті було дачло, робоче, сфоткано на всякий випадок здалека:



Тут ще одні вітражі:



Але щось пішло не по плану і ми зірвали одночасно 3 дачла, які висіли пздц хитро. Різко збираємось і валимо, вилізли за 2 хвилини.
Прийшли на Ашан на головному вході. І тут з'являється бабця, яка ламається в двері, які для розуміння, як вхід на ЛАЗ з Стрийської, помічає нас і запитує де вхід))))))))

Проморозившись від неї, звалили подалі, а вона сховалась за машини, зрозуміли що це підстава 100% пішли в Ашан і на метро додомцю, де мене обшукали. Ну, таке от, жаль насправді місце, скоро знесуть і буде новий ЖК, або ТЦ...

Привіт всім, розколупаю тему, фотки з-під 4 корпусу:

Ракохід від ВШі:



Пролізаємо, в кінці цікаві "двері":



В кінці тунелю знаходиться венткамера:



Зліва маленькі двері:



За ними зал:



Праворуч знаходяться двері з написом "венткамера"



За ними тупіковий тунель:



Карта:



Потусили і пішли на вихід через болото)))))

Привіт всім !
Сьогодні розкажу, про притоку Полтви на вулиці Мечнікова, також ви дізнаєтесь, що таке «полтвянка».

Після повернення Андрія до Львова було вирішено піти щось ушатати. Зібравшись в компанії Андрія, Вергаза і Діми було ушатано 16 поверхівку на Чорновола, ну а після Полтву.

Приїхали прямо під залаз, вдягнули амуніцію і щоб не привертати лишньої уваги «пірнули» у Полтву.



Далі зігнувшись пішли до притоки:



Ось «вхід» в притоку:



Першим йшов Андрій, потім Влад, я і Діма. Через метрів 500, Влад якимось чудом опинився попереду нас, але мало хто за це переймався, все-таки не перший раз в Полтві. Ну, не суть.  Сама притока це яйце висотою в 2-3 метри, а нестандартність в тому, що у ньому кожних метрів 50 були перепади води, тобто міні-водоспади під землею. воно начебто і весело, але моя хімза промокла :(



Другий похід в Полтву і вже в недосліджене !



Через метрів 700 ми почули дикий потік нецензурної лексики від Вергаза, який був попереду (за метрів 200 від нас). Подумали, що щось сталось і максимально швидко почали йти до нього, як тут пролетіло щочь зелене, я спочатку подумав, що здалось, але ні, ось воно !



Шокований Вергаз питає : "-Андрій, ми що на Сихові ?"
Звичайно що були ми взагалі в протилежній стороні, що шокувало всіх присутніх. Ну, постояли, пофоткали, треба йти далі
Тут почалась звичайна пластикова труба, яка дуже слизька і небезпечна. Чорна гірка в діггерському аквапарку :)



Кожних метрів 50 були камери з виходом на поверхню і дійшовши до місця, де водоспад не дав змоги пройти далі було вирішено вилазити. Постоявши на драбині під люком стало ясно, що це дорога. Ніхто не хотів його відкривати по логічним причинам. Але йти назад теж лінь. Так як я найбільший «смертник» з компанії, мені дали каску і довірили відкривати. Було страшно як ніколи, але от він, вихід !



Викидую каску на дорогу і цілий вилажу на поверхню. Кажу пацанам вилазити. Я собі по-приколу кричу в люк що я з водоканалу, як тут до нас підходить гоп-стоп з притензіями. Побачивши, що нас 4 а він один, він зрозумів, що падати декілька метрів під землю буде боляче, після чого пішов собі далі.


Ще коли я вчився в школі, заучі, вчителі і загалом усі запитували : "А що цікавого у тій Полтві ? Там ж каналізація !"
В першу чергу кожен новий похід в Полтву - це перевірка своїх сил, дослідження свого міста ЗНИЗУ, куди звичайна людина навряд чи потрапить. Також Львівські підземелля це контраст часів. На першому фото звичайний спуск. Далі ми пішли по воді туди, де ще ніхто з діггерської "тусовки" не був. І тут почалося найцікавіше. Ми пройшли під землею більше кілометра і побачили багато чого нового. Ось і є цей сенс гуляти по Полтві. Ти дізнаєшся багато чого цікавого і даєш змогу побачити підземну красу людям, які не хочуть туди пхатись, але хочуть побачити Львів з іншої, нетуристичної сторони.



Ну а тепер про «полтвянку». Це стан після Полтви, коли якийсь вірус все ж таки перемагає над імунітетом і в кращому випадку в тебе просто болить живіт. Мені пощастило менше, але не критично. Я цілу ніч блював і внаслідок чого піднялась температура, зник апетит і це все пройшло за 20 годин, що дуже добре. Тому походи в Полтву бувають теж небезпечні, а так, все добре, що добре закінчується

Андрій, Діма і Вергаз докинуть фоток і розпишуть все детальніше

Дякую за увагу !

І попадаєм в насосну станцію:


Трохи поправлю. Це машинний зал, ще мене дуже цікавить чому теплак був прохідним, якщо в основному проходу в таких люках немає. Ну, цікавий райончик все-таки)

Гулявши цілий день, вечір, а послідовно і ніч, о годині першій ночі ми випадково заінсталились в бомбарь:





Фото помийні, як і сам бомбік. Закидувались ми двоє з 2кришом, так як у Сєрого були нагальні справи на хвилин 15.  Підприємство працює вночі, тому ми спалились на камерах, в наслідок чого при виході з бомбіка до нас завітали і ввімкнули світло в підхідняку показаному вище

Ну, вроді все ок. Можна йти гуляти далі. Наступним об'єктом був завод РЕМА, який виробляв радіоелектронну медичну апаратуру. Погуляли в дворі, де різні цікаві граффіті, пізніше пішли в підвал, де дико смерділо. Вийшли і сіли пити чай прямо під входом. Я в свою чергу нарішав собі кота:



Далі ми в екстреному режимі пробігли 3 км до нашого будинку, щоб подивитись на світанок, але як виявилось прибігли ми зарано, тому мерзнули ще цілу годину. Через годину можна було дивитись чудовий вид на панельний ліс:



По-моєму класний будиночок:



2криш і вид на Муроване:



Тішусь, бо "дуже тепло":



Ранкова зарядка і можна спускатись:

[Трішки зимових фото з майбутнього готелю Mariott]

Трішки зимових фото з майбутнього готелю Mariott
Залаз по сітці на 2 поверх, порвані штани і підйом наверх. І ось уже вид на Городоцьку в сторону костелу:



Тепер в сторону оперного, ще трішки і вже зовсім потемніє:



Пройшло за пляшкою пітбуля більше ніж пів години, тому ми побачили чудовий вид на нічну зимову Городоцьку:



Тепер дуууже страшний спуск по дошкам, які ламались і слизькому шиферу і можна йти на вихід:



Потім ми вистрибнули з вікна на людей, які трошки були здивовані нашій появі, зачинили вікно і пішли гуляти далі

сходив недавно глянути що там і як, закинувшись через внутрішній двір в будинок, нас з товаришем зустрів наркоман, який запропонував нам «по банці». Почувши агресивну відмову, почав бикувати і двставши п**ди заспокоївся. Живе на першому поверсі, тому хто захоче лізти будьте обережні. Ну не суть. Піднімаємось на горище, після чого вилазимо на дах. Найвища точка, вид на центр:



АУТлендер:



Н-надійність:



ЖК Семицвіт, ЖК Княжий-1, ЖК Британія і інші будівлі, якими активно забудовують залізничний район. Фото з них вже є)



Панорамка і можна злазити:



Покидаючи будівлю вирішили зайти до цього наркомана і сказати йому декілька «ласкавих слів». Так як він дістав хороших люлєй, він пішов. Зате ми знайшли ручну пташку:



Дуже дивно, охорону забрали, в середині живуть наркомани і так далі. Схоже що у нас з'явився новий абадон прямо в центрі.

Дякую за увагу !

Адмінка (чи шо це таке) станом на 2021 рік:















Також зазирнув в наклон, води десь по шию, аптечки і пуги спливли наверх. Якщо хтось має бажання поплавати там, то плюсуйте, для історії бомбік я б пофоткав

СТРЦ SPARTAK:

-Влад та пішли, нема там камер

е, ні, я казав, що там камер, як в бункєрі Зілєнського

Ніч. Зоряна, ясна. Я з Vergaz закидуюсь на територію сІкрЄтнОго заводу. Все шумить, світиться. За 50 метрів від нас в цеху ЧОП слухає музику, відпочиває, та і взгалі робить так, як то положено на зміні. Тихенько проходимо мимо нього і рухаємось в глибину території.

Працєю СБГО ! (Служба Безпеки Годних Об'єктів)



Обійшли всю територію і нічого не знайшли. На свій страх і ризик почали іти в сторону КПП, де побачили ВШі і камери, які класно нас спалили.



Забивши болт на обережність (про що потім пожаліли)  шукаємо залаз



Всі вентшахти закриті. Біля одної з них бачимо наклон.



Теж нажаль закритий. Придивились в темноту і побачили відчинені двері в наклон №2.

Тільки підійшли одразу ввімкнулось світло. Зразу відчув щось не богемне, але ми ж не лохи, ліземо. Зустрічає нас герма.



Герма:



Важкий вибір. Наліво підеш - тягла відгебеш, направо підеш - може втечеш. Так як ми хлопці дивні - ми пішли наліво.



Тут супер туалет:






Тут перехід в третю секцію.




Якби я не хотів туди піти, але час іде, ЧОП біжить. Пора евакуйовуватись.


Виходимо. І тут історія мала б гарно закінчитись, але на нас іде ЧОП. Я тихенько кажу Вергазу: «Бл#ть, ти гониш. ЧОП іде...» В відповідь чую «А го поугараєм з нього)))» Старенький мужчина підходить, вітається, пробує дізнатись, що ми взагалі тут робимо. Ми падаємо на мороз, кажемо шо шукали вокзал, шо в нас тікає поїзд, та і взагалі ми з Луцька їдемо в Київ ))). ЧОП пояснив, що ми вже «приїхали».

Приходимо на КПП, вітаємось. Дядя, якому років 65, розказує що він нас ловив між цехами і т.д., що мене не на жарт розсмішило. Набрали начальнику, він наказав викликати поліцію. Подумки проклинаю Вергаза.

Тут ми щось пробуємо вияснити:



Сиджу тут, офігіваю...



ЧОП далі розказував байки поліції, про те який він бігун. Тут мені зірвало кришку і видаю фразу: «Ти за#бав, якби я хотів бігти, я б с#бався і х#й би ти мене догнав, поняв ?» Всі присутні сиділи в шоці.

Поліція зрозуміла хто ми і що ми, подзвонили моїй мамі і розійшлись на доброму слові.

Я думаю повернутись і відфоткати 3 секцію з єроремонтом.

Один вечірній забіг по дахам:

1) театр Марії Заньковецької. Нас був величезний парад, тому викликали поліцію, яка шукала нас по всьому районі ))



2) дах напроти:



3) дах біля повороту на Дорошенка:



4) і один дуже класний дах в провулку Крива Липа:

Шикарно написано, два плюси цьому руферу)

Тарік і справді в тих обладунках виглядає дофіга тактично. Побачив би десь на об'єкті, свалював би далі ніж бачив :D

зате зручно ))

Домовившись з охороною на КПП, вирішили влаштувати прогулянку по підприємству на якому я не був 5 років !

Зустрічає нас рідний рознесений КАМАЗ:



Підходимо до будівлі, яка колись була актовим залом, навколо ніби ядерний вибух стався  :-[ :



Ледь не переламавши руки і ноги заходимо всередину :



Піднімаємось вверх по сходах:



Перші двері з правого боку і є актовим залом:



В одній з шухляд лежали свічки :



Далі ми вийшли в коридор і почали мулуватися плакатами :



Пусті, але чимось цікаві кімнати :









Ще на території стояв дуже цікавий апарат:



Пожежний щит біля колишнього складу ЦО:



Далі ми зрозуміли, що вже дуже довго гуляємо і вирішили покидати територію, нас люб'язно вивів охоронець і побажав хорошого дня. Насправді я і досі не знаю, що це за завод. Охорона твердить, що це завод запчастин для кораблів (через якір на в'їзді), а інші кажуть про автомайстерню. Скоро це все знесуть і побудують новий житловий комплекс. Дуже жаль, бо такі місця в закутках Львова і з хорошою охороною довго залишаються цілими.
Хто здогадався що за завод - докидуйте фотки якщо маєте. Для історії.

[Привіт усім !]

Привіт усім !

Прийшли недавно з Вітьою і одним товаришем на запрєщонку робити шашлик ))).
Зустрівшись думали де б це відсвяткувати Великдень. В голову дойшла запрєщонка. Забігли по 2 банки Revo і полізли!

Розпалили багаття і відпочиваємо:



Чудовий захід сонця:





На жаль товариш пішов раніше, що в принципі і краще, а чому зараз поясню.

Ми сиділи години 2 на поверсі, почало темніти. Нас побачила якась бабка, викликала пожежку і поліцію.

Якого біса тут робиться ?! :



Поки ми з Вітьою гасили полум'я,  приїхала пожежка,  ми швидко спустились і почали відходити від території. Дорогу нам хотіли перегородити поліцейські своєю машиною.

Вітя побіг в іншу сторону,  а я прямо через гору вниз ))))
Перебіг на сходи, де мене ледь не догнали, забіг у двір, домовився зустрітись з Вітьою. Вийшовши з двору я зрозумів, що вже лежу на землі і мене крутить ТОР. (спецпідрозділ поліції)

Чарівним способом вирвався,  побіг до Віті, де за нами далі ганялись.
Висновок я зробив правильний ще рік тому: бачиш патрульку  після двіжу - біжи чим подалі.
В загальному за нами бігли від будови аж до СБУ дворами, що мене не на жарт здивувало. Навіщо я не знаю, але все добре, що добре закінчується  ;)

Пересидівши в під'їзді задоволені пішли в центр )

Дякую за увагу !