Перегляд повідомлень

У цьому розділі можна переглянути всі повідомлення, зроблені цим користувачем.


Повідомлення - Bottlehunter

1
Озеро навпроти заводу має ідеально круглу форму. Утворилося воно в 40-х роках, коли внаслідок помилки при бурінні газової свердловини стався викид газу, а потім все це щастя ще й загорілося. Стовп вогню був такий, що його було видно зі Львова.

Детальніше про цю історію можна почитати на Вікіпедії: Угерський газовий кратер

2
Фото млина в с. Гошів Івано-Франківської області, про який я згадував вище. Млин зачинений, всередині навіть збереглося трохи старого обладнання.







3
Сьогодні в нашому телеграм-каналі розгорілася цікава дискусія що робити з отакими пошкодженнями експлорерської шкури:



Аж поки не прийшов metalhead та грамотно все розписав. Нижче його повідомлення повністю, щоб не згубилося. Уважно прочитайте і нехай вам ніколи не стане в нагоді, як то кажуть. І обов'язково дописуйте, якщо маєте що сказати по темі.



Для шарящих, які не бояться болю і знають як шити: любий синтетичний монофіламентний шовний матеріл (нейлон) - можна купити поштучно за 50+- грн на пром. юа для таких порізів краще щоб голка була розміром 2/0 або 3/0. Треба ту голку чимось тримати, в ідеалі голкотримач, який має бути в стерильному пакеті або хоча б протертий спиртом. Від біди - заканають звичайні плоскогубці з мультитула. Перед зашиванням все добротно обробити хлоргексидом на марлевому тампоні (можна купити в аптеці) вата - херовіше бо лишаться волокна в рані.

Після того - обов'язково бинтову накладку товщиною хоча б в 2 мм на рану і зверху пов'язка. Але це переважно для медиків або для тих хто вміє шити, бо можна ще більше покоцати і відрубатися від болі.

Для всіх - обробити добротно хлоргексидином, притиснути марлевим тампоном, зверху туга пов'язка і в травму шитися.
Є варіанти з клеєм бф, склейкою пластирем (але обов'язково скласти краї рани а не клеїти пластир по м'ясу).
Ніякими мазями чи гелями в перші кілька годин не мажемо, треба дати тромбоцитам зробити свою справу, механізм регенерації закладений генетично а якщо одразу пхатися до рани і порушувати процес утворення первинної склейки - буде тяжче гоїтися.
Хіба що одращу співставити краї і зашити, але це не для всіх. Після того обов'язково регулярна обробка антисептиком, зміна пов'язок кожен день а краще 2р/день, курс антибіотиків і бажано протиправцева вакцинація (особливо якщо порізався ржавою колючкою).

Про знеболювання:
Якщо не шариш як колоти місцево то знов ж таки, лідокаїн на рану краще не треба бо болить не рана а шкіра біля неї. Лідокаїн може мати токсичний ефект.
Якщо колоти то найкраще інсуліновим шприцом з маленькою голкою, відступаючи 1 см від рани, дистанція між ін'єкціями 1,5-2 см, при кожній вводити 0,1-0,2 мл розчину.

Але дуже залежить де саме. Попадеш поруч в якусь вену чи артерію - негайний токсичний ефект на печінку, нирки, серце. Взяв не лідокаїн а щось краще, з адреналіном і попав цим в судину - різкий скачок артеріального тиску і пульсу - ризик гіпертонічного кризу, непритомність. Зачепив лімфовузол чи залозу - місцеве запалення, ризик онко. Треба шарити що колоти, куди колоти і в якій дозі в кожному конкретному випадку, саме заради таких штук медики вчаться 7-8 років. Тому найкращим рішенням все ж буде зарядитити 2 табли кетанову.

Щеплення від правця мають робити всім в обов'язковому порядку в школі і потім під час вступу у вуз в межах мед комісії в 16-18 років але після розвалу совка ніхто за цим не слідкує і вакциновані може 40%
Тому краще зробити попередньо, як і вакцинацію від гепатитів B, C (раз на 5 років), від основних штамів грипу (раз на рік перед осіннім періодом).
Але рідко хто заморочується поки срака не пригорить)).

4
Круто. З однієї тільки цієї зупинки можна зробити популярний туристичний об'єкт  ;D


5
Звідки у них там БелАЗи? Старі, звичайно, могли постачатися. А от нові..?

Купили собі  :) Белаз хіба погана техніка?
Там були ще два кар'єрні самоскиди Komatsu такого ж розміру, але переважно Белаз.

6


Часом, коли поруч нема однодумців, телепорти в бажані місця працюють погано або й не працюють взагалі. На щастя, у випадку зі штольнями кар'єрів Америка, вдалося знайти контакти громадської організації Hagen, яка опікується цими підземеллями і деколи проводить там екскурсії.
Ось їх фейсбук: https://www.facebook.com/velkaamerikaofficial/ Домовитися про екскурсію можна поштою: hagen.morina@gmail.com Екскурсії проводяться завжди на вихідні, в будні дні кар'єр працює.

Перед початком екскурсії кожен вибирає собі каску з великої купи.



Наша група та слечна (звертання до молодої дівчини в Чехії) провідник. Дуже цікаво розповідала про історію та технології видобутку вапняку тут, а ще всілякі цікаві байки. Крім неї групу супроводжували ще двоє хлопців, ці нічого не розповідали, а просто слідкували, щоб ніхто не відстав та не загубився.



Вапняк в цих краях почали добувати дуже давно, він тут дуже якісний і чудово підходив для потреб місцевої металургії. Розробка кар'єрів, що на фото в попередніх постах, почалася інтенсивно розвиватися наприкінці 19 століття. При цьому застосовувався такзваний "американський" спосіб видобутку, виглядає він спрощено так:  на певній глибині прокладається штольня з вузькоколійкою, зверху до неї веде ще одна штольня, похила. Зібрана порода навантажується зверху вниз, на вагонетки, і вивозиться за межі кар'єру. Поступово кар'єр опускається, коли він досягає рівня штольні, нижче неї прокладається ще одна, і так далі. Глибина кар'єру Велика Америка, наприклад, в деяких місцях сягає 90 метрів.

Переваги такого способу очевидні: в той час не було достатньо потужних машин, щоб піднімати вапняк з глибокого кар'єру, набагато простіше та економніше було його спускати вниз.





Механізм для вивантаження вагонетки з породою. Вона заїжджає на виступ і під дією власної ваги (навантажена приблизно 600 кг) перевертається. Назад доводилося піднімати руками робітників.





Місцеві штольні взимку є місцем зимівлі численних колоній кажанів. Їх тут нараховують 17 видів.

Деколи шахтарі докопувалися до природніх карстових печер, з яких часто прилітало сміття і глина. Тоді ходи укріплювали отакими цеглинами. Конкретно цим вже біля 120 років, і досі чудово тримаються.



Доходимо до кар'єру Мала Америка. Тут штольня виходить до стінки кар'єру, утворюючи красиву галерею. Місце на першому фото має красиву назву "Ангельські сходи".







Залишки підйомного механізму:









Доходимо до місця, де на перехресті висить заіржавілий сигнальний гонг. Колись гірники ним сповіщали про спуск вагонетки з камінням згори, але зараз за допомогою цієї залізяки можна викликати місцеву легенду - Ганса Хаґена.
Це вояк Вермахту, який після закінчення війни заховався у штольнях і згодом перетворився на привида, духа підземель. Старі туристи - "трампи" - розповідають, що Хаґен любить пожартувати над мандрівниками, які колись часто тут ночували. Наприклад, шумить, тупає, посеред ночі говорить німецькою мовою десь неподалік, краде їжу, речі. Одного разу група туристів прокинулася зранку і побачила здоровенний дерев'яний стовп, вкопаний просто поміж сплячими людьми. Але найбільше  Хаґен не любить тих, що зневажливо ставляться до природи та до штолень, смітять, дестроять та крадуть рельси на метал. Кількох таких чуваків тут знайшли частинами в різних кутках кімнати, а озерце під дзвоном було повністю червоним від крові.

Привида штолень можна викликати. Для цього треба тричі вдарити в гонг та тричі сказати "Хаґене, прийди!". Після цього почуєьться тупіт чобіт та німецька мова, потім ліхтарики як за командою погаснуть, а коли знову загоряться - в групі туристів буде когось бракувати. Але його вже ніколи не знайдуть   :'(







На цьомі місці (біля кілометра від входу) ми закінчили і повернулися назад. І раптом наша екскурсовод каже: "Ой, в нас ще є трохи часу, якщо ви не дуже змучилися, можемо ще піти в інші штольні, що ведуть до кар'єрів Мексика та Велика Америка". Ясна річ, що всі з радістю погодилися.
Надворі +27, 15 градусів різниці з підземною температурою. Йдемо через територію підприємства до непримітних зелених дверей.







Ця частина збереглася набагато краще від попередньої, не зважаючи на те, що вона старіша. Справа в тому, що тут зберігали вибухівку, за допомогою якої прокладали штольні. Одна зміна гірників вибирала підірвану раніше породу, закладала нову вибухівку і підривала. Часу перезмінки якраз вистачало, щоб пилюка трохи всілася і можна було починати вивозити вапняк. Часом для захисту від каміння, що могло прилетіти при вибуху, використовували отакі залізні будки.



Рельси та стрілки.









Приміщення, де зберігалася вибухівка













Вид на кар'єр Мексика з "вікна"



Забутовані входи




Вапняні відкладення на стінах


Вид на Велику Америку та табір водолазів. В затопленій частині штолень прокладені підводні траси зі всілякими цікавинками, це популярне місце відпочинку любителів дайвінгу.


Ось такий чудовий спосіб потратити дві з половиною години життя та сто корун. Найбільше тішить, що все навколо живе, справжня кар'єрна господарка, справжні люди, справжня історія. А ще ясно, що підземель тут просто дофіга. Сподіваюся, ця тема на Експлорері буде розвиватися і далі.

Трохи кар'єрної техніки наостанок.















7
Інженерні Споруди / Re: Полтва
« : 21.07.2020 16:30:36 »
От що значить цілеспрямованість)
В Дніпрі теж є підземна річка, Половиця. Може якось сходиш і тут про неї напишеш?  ;)

http://artkostyuk.com/interesting-dnepr/polovitsa-gorodskie-podzemelya.html

9
Оглядові вежі, тобто місця, де можна легально вилізти на щось високе, щоб пообзирати околиці та навіть плюнути донизу, досить часто зустрічаються в Чехії. Деколи вони облаштовуються в старих промислових та індустріальних спорудах (наприклад, телевежа Петрін в Празі чи оглядовий майданчик в старій водонапірній башті в місті Колін) або спеціально будуються десь на природніх висотах.

В минулу неділю погуляв по віддаленому районі Праги та подивився невелику (23.5 метри) вежу Дубравка, що стоїть посеред лісопарку в міському районі Прага-14

Місце на карті
Гарні фото є тут



Химерна дерев'яна конструкція складається з центральної вежі з гвинтовими сходами всередині, та трьох декоративних конструкцій, що ніби на нього опираються. Вежа Дубравка була відкрита два роки тому, а минулого року вже пережила пожежу.







Написи, які зазвичай трапляються на стінах, тут вирізьбили просто на сходах  :D Ще одна особливість вежі - якщо по сходах йде ще хтось крім тебе, вся конструкція резонує, розколисується і скрипить. Щоб адреналіну було більше)))



Краєвиди зверху

Висока труба на горизонті - сміттєспалювальний завод.


А тут далеко-далеко видно Жижківську телевежу




На карті помітив позначку "найменша оглядова вежа Праги". Всього півгодини пішки і я тут. Що сказати, вона мабуть найменша у всій Чехії, а може і Європі



Зате тут красива природа





Чому я люблю фотографувати опори ліній електропередач?



Пшениця і панельки - нічого зайвого. Хештег - #празькієбєня  8)



10


Петровіце - маленьке село, що було приєднане до Праги порівняно недавно і зараз є частиною адміністративного району Прага-10.
Орієнтовно в 13 столітті тут був побудований замок, який згодом, на початку 18 століття новий власник перебудував в невеличкий палац в бароковому стилі. Згодом будівля досить часто змінювала власників, ніхто палацом особливо не піклувався і зрештою ще в 2008 році він був визнаний аварійним.

Територія обгороджена, всередині є охорона. Мені з охоронцями вдалося розминутися, правда, не розумію за чим саме вони там дивляться: будівлі повністю порожні, з проваленими дахами.

Багато гарних фоток є тут: http://mistamehomesta.cz/?p=9180
Сторінка об'єкту на prazdnedomy.cs: https://prazdnedomy.cz/domy/objekty/detail/166-zamek-petrovice

Отак головний будинок виглядав колись:


Ця ж будівля, фото кількарічної давнини і з викошеною травою на подвір'ї. Зараз там кропива під два метри, чисто тобі джунглі.


Зовнішні стіни








На схилі зі сторони річки тут була велика тераса, а нижче неї басейн. Мабуть було дуже круто зранку пити тут каву.




По сусідству стоїть маленький готичний костел св. Якуба Сташого. Він є ровесником Львова, збудований в 2 пол. 13 століття




Стара цегла, напис на клеймі "21"


Прохід заборонено, чи щось таке)


Головний вхід тепер виглядає отак


Інтер'єри












Різні малюнки






Вид на садок


11


Південне Місто (чеською - Jižní Město або скорочено - Jižák) - це найбільший панельний житловий масив Чехії, що розташований на південному заході Праги. Має площу близько 9 кв. км. і населення біля 90 тис. (Сихів зі своїми 200К людей на площі біля 17,5 квадратних кілометрів щиро посміхається, спльовує сємки та просить потримати пиво).

Музика для настрою - трек про Jižní Město культової чеської реп-команди PSH.
<a href="http://www.youtube.com/watch?v=HwlolLUri6o" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=HwlolLUri6o</a>

Будувати Їжак почали в самому кінці 70-х, це була частина грандіозного комплексного проекту розбудови Праги. Таких спальних районів мало бути чотири, але соціалістичний стрій розвалився швидше, ніж все заплановане реалізували. До початку 90-х це було похмуре сіре місце на краю столиці, зрештою, як і інші такі спальні райони в колишній країнах соцтабору. Щоб проникнутися атмосферою часів розбудови панельок, дуже рекомендую скачати фільм “Як народжується житловий масив” (“Panelstory aneb Jak se rodí sídliště”) на чеському торент-трекері uloz.to Режисер Вєра Хитілова знімала просто посеред живих будмайданчиків з технікою і робітниками.

Уривок з фільму
<a href="http://www.youtube.com/watch?v=Pbq9Y3aTyvE" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=Pbq9Y3aTyvE</a>

Старі фото вражають. І нічим не відрізняються, скажімо, від краєвидів тих же часів нашого рідного Сихова (крім метро, звісно).













На щастя, в 90-х район не перетворився на гетто та осередок життя міської бідноти та маргіналів, як це часто ставалося в містах колишнього соцтабору. Завдяки вмілому самоврядуванні та дбайливому ставленню мешканців, Їжак розвивається і досить незле виглядає. Тут багато зелені, жодної проблеми з транспортом, є великі парки, багато місць для занять спортом та дитячих майданчиків. Будинки капітально ремонтуються, а нова забудова з’являється вкрай обережно, щоб не відбирати життєвий простір в людей.

Кран збирає кран) Це мабуть єдина будова, яку я знаю в околиці


Закритий дитячий майданчик в часи жосткого карантину



Пам’ятник першому і єдиному поки чехословацькому космонавтові біля станції метро Гає (стара назва - Космонавтів). Владімір Ремек зображений зі своїм совіцьким корєфаном Алєксєєм Губарєвим. В день, коли відкривалася ця станція метро, вони перебували на космічній станції Союз-28. Крім пам’ятника, на космічну тематику тут є ще кам’яна мозаїка у вестибюлі.





Комплекс будівель біля станції метро Гає - надивовижу потворна споруда. В моєму персональному антирейтингу вона ділить перше місце з будівлею львівського автовокзалу, що на Стрийській.



Панельки, що стоять навколо, найстаріші з тут побудованих. І найстрьомніші теж.










Найвища панельна споруда Чехії, зараз тут розміщений гуртожиток для поліціантів та пожежників. Два будинки, 19 і 23 поверхи, сполучені зверху містком. Можна попити пива в ресторані на 22 поверсі з милозвучною назвою “Купа” і насолодитися краєвидами бетонних коробок.





Цвинтар села Ходов, що колись було на цій території. Гробівці вирішили не зносили при забудові, так і стоїть обгороджений парканом посеред панельок. На території стоїть також меморіал асвабадітєлям.









Той випадок, коли в панельці живеш і до і після смерті





Вид на Празький град з околиць станції метро Опатов. Його дуже легко помітити  ;D Це одна з домінуючих висот міста.



На метро Опатов триває реконструкція







Біля смітників в одному з дворів хтось залишив кілька банок зі старим варенням, на кришках деяких збереглися наклейки з роком виготовлення.





2001 рік - ви можете то уявити? З часу як якась дбайлива пані закрутила ту банку сталося таке:

- Теракти в США 11 вересня
- Майже всі країни Східної Європи увійшли в НАТО та Євросоюз
- З’явилися Айпод, Вікіпедія, Фейсбук, Ютуб, Твіттер, коханий Експлорер і всіляка єресь типу Інстаграму і ТікТок
- Померли Іван Павло Другий, Майкл Джексон, Нельсон Манделла, Маргарет Тетчер та інші шановні люди
- Народилося багацько нинішніх молодих експлорерів
- В світі пройшло кілька війн, терактів та природніх катастроф, в Україні відбулися дві революції та війна з Росією

а ці банки і далі стояли на балконі панельного будинку на краю Праги. Аж ось в 2020 році хазяїн реліквії вирішив, що мабуть ніхто вже то повидло їсти не буде і обливаючись сльозами поніс на смітник. Люди часом бувають дуже дивні)

Наклейка футбольних фанатів празького клубу Богеміанс. На їхньому гербі зображений кенгуру, бо в 1927 році команда їздила в турне до Австралії, і це не жарт  :D
Металевий номерок зверху призначений для орієнтації пожежників, поліції чи швидкої допомоги, їх можна знайти буквально на кожному стовпі. Якщо ви дзвоните по екстренну допомогу і не знаєте де знаходитеся, достатньо просто назвати цей номер.



Ще трохи будинків. Проекти панельок в Чехословаччині відрізнялися по містах, тобто в Празі будували кілька типів своїх, в Брно свої, а в Братіславі ще інші.













Графіті













Малі архітектурні форми, що трапляються в дворах







Афіші. Деколи трапляються дуже дивні.







Автомобілі. Напис на сміттєвозі: "Увага! Жінки люблять чоловіків на Мерседесах". Це реклама праці сміттярем, машини в них якраз "Мерседеси"  :) За статистикою, коли в найменших дітей в Чехії питають ким вони хочуть стати, більшість відповідає якраз сміттярем. Вони мають яскраву оранжеву форму, такі самі великі яскраві машини і завжди махають дітям, що з роззявленими ротами дивляться, як перевертається черговий бак зі сміттям.







Ну і як же без пива





Ось таке празьке Південне Місто. Сподіваюся, вам сподобалося.



12

Вирішили студенти пожартувати і випустили на території студмістечка три свині, написавши кожній на спині фарбою номер. Номери були 1, 2 і 4. Всі дуже довго намагалися знайти свиню №3


Пам'ятаєте цей бородатий анекдот? Так-от, з трамвайними маршрутами міста Плзень та ж сама історія: їх три, а номери 1, 2 та 4.



Колір міських трамвайчиків - щасливо-жовтий, як в новонародженого курчатка. Крім традиційних Татра Т3, тут можна зустріти вагони LTM10.08 - Astra, кілька різновидів Vario, "Євку" (EVO2) та довгий як великодня ковбаса KT8D5R

Багато інфи чеською є на сайті місцевих транспортних фанатів: http://www.plzensketramvaje.cz/ Ідею з трамваями, що їздять по сторінці, я злизав в них) Крім Плзні тут є статті про поїздки до інших міст, в тому числі і в Львів.

Кілька фото. VARIO LFR.S на кінцевій 1 маршруту


Всередині


Проїжджаємо через панельні райони


Спарена Татра Т3


Типова зупинка


EVO2, яку працівники ласкаво називають Євка, на зупинці "Головна пошта"


А оце взагалі дика історія :D Дуже шкодую, що в той час не знімав відео, бо таку кумедію не кожного дня побачиш. Стою собі в центрі, фоткаю все, що мимо проїжджає. Раптом з-за повороту вилітає трамвай і біля нього "Мустанг", видно що змагаються  ;D "Мустанг", звичайно, його починає обходити, і тут трамвай видає нервовий дзвінок і стартує так, що йому ледве ніс не піднімається. Дорога попереду, метрів за 30 звужувалася, водій авто явно очканув зв'язуватися з рейковим трансортом і здався  ;D Переможця звати VarioLF plus



Центр міста досить типовий, схожий до багатьох європейських міст. Домінантою є готичний собор св. Варфоломія, його вежа - найвища церковна споруда в усій Чехії(102 метри)


На центральній площі саме проходив дитячий футбольний турнір


А очь як він виглядав з оглядового майданчика вежі) Вхід туди коштує всього 50 корун.


Трамваї та місто з висоти








Користуючись нагодою, хочу передати привіт Юлі Безерко з Чернівців та Ірі з Іваничів. Бажаю вам перестати поводитися як худоба та розмальовувати стіни історичних споруд.




А ще Плзень відома на весь світ своєю пивоварнею, що випускає Pilsner Urquell, Kozel, Gambrinus та Birelli. Pilsner багато чехів вважають еталонним пивом. Навіть приказка така є: "Ну, то явно не Плзень". То так чехи кажуть, коли будь-де за кордоном пробують місцеве пиво. Пхати пивоварню в звіт про трамваї буде нечесно, тому сьогодні тільки її ворота  :D


Саме через пиво глупо їхати в Плзень на авто. Дорога з Праги поїздом займає приблизно той самий час, коштує 125 крон. Пора і мені йти на вокзал.

Безпритульні під мостом


Всередині вокзалу кілька цікавих фресок, барельєфів та статуй в стилі післявоєнного соцреалізму. Той випадок, коли він не напрягає.











Отака Плзень та її трамваї. До наступних зустрічей в ефірі, як то кажуть.


13
Нарешті прикрутили "ліниве завантеження" фоток в темах. Тепер фотографії завантажуються тільки тоді, коли ви до них доскролюєте.

Буде корисним для власників айфонів та тих, в кого платний мобільний інтернет-трафік.

14
Знаєте що то є трамвайне (а також тролейбусне, метро чи що-небудь інше) бінго? То є така гра для брадяг і фанів громадського транспорту, а грають в неї так:
1. Вибираєш собі країну
2. Вибираєш вид транспорту
3. Пишеш на листочку всі міста, в яких цей вид транспорту ходить
4. По черзі то всьо об'їздиш і по одному ставиш галочки в своєму списку
5. Після останнього кажеш "Бінго!" і йдеш пити пиво

Трамвай в Чехії водиться в семи містах (клікабельно):


Першим містом я вибрав Ліберець. Тут є багато цікавих речей, але сьогодні тільки трамваї, тільки хардкор  :D Їздять тут переважно Татри Т3 кількох модифікацій і є один EVO2, його я так і не побачив.
Міський транспорт має трохи незвичні біло-оранжево-зелені лівреї, але дуже часто заклеєний рекламою різних кольорів.

В інстаграмі фотки ліберецьких автобусів і трамваїв можна шукати за тегом #dpmlj







Трамвайна мережа цікава тим, що тут ще з 1960 року уживаються колії різної ширини - 1000 та 1435мм. Через це вулиці виглядають якось отак:



А ще тут є найдовша міжміська трамвайна лінія в Чехії, між містами Ліберець і Яблонець, довжиною біля 13км. Їздит тут вузькоколійний 11 маршрут, ним я і проїхався.



Колія переважно одна, трамваї роз'їжджаються тільки на зупинках



Дорога проходить через ліс, дуже красиво (фото не мої)





Розворотне кільце в Яблонці.



Яма для ремонту. До депо далеко, мабуть деколи таки доводиться заганяти туди вагон



Пройшовся трохи по місту. Гарне, але курча скільки тут циган (їх я щось не сфоткав, мусите повірити на слово  ;D)

Стріт арт





Захист від лазунів по трубах



Вулички в центрі





Перший пункт "трамвайного бінго" закреслений, сподіваюся, вдастся закрити решту ще до кінця року.

На завершення кілька фото з місцевого музею транспорту

















15
Ходили сьогодні з Христиною на магнітну рибалку, це коли прив'язуєш дебелий магніт на грубий шнурок і кидаєш його в річки та озера в надії витягнути щось цікавіше за корок від пива. Мій магніт виглядає отак:



Почати вирішили, звісно, з Влтави. Точніше з того місця, де через неї проходить Вишеградський залізничний міст.
Трамваї (на фото низькопідлогова Tatra T3R.PLF) мусять повністю пригинати пантограф, щоб під ним пройти.



Відразу біля моста знаходиться найзавантаженіше трамвайне перехрестя Праги, в години пік тут проходить 120 вагонів за годину



Ми трохи покидали магніт під мостом, але нічого цікавішого за дроти і кілька арматурин не знайшли. Що ж, йдемо далі.







Дірка біля води на останньому фото - це місце, де до Влтави впадає Мотольський потік, про його підземну частину ми писали приблизно рік тому в цій темі. Тут ми знайшли отакий дебелий молоток.



Безрезультатні пошуки втомлюють, звісно. Набратися енергії допоміг ресторанчик GangsterBurger, дуже рекомендую. Зроблю їм рекламу: https://www.gangsterburger.cz/



Далі пішли до Чертовки - це невеликий (біля 750 метрів) і до дідька старий, як і все в Празі, канал.

Це все ще Влтава









Залишки механізму для опускання/піднімання шлюзів на річковому вокзалі



Я (.)(.) празьку архітектуру  8)



Вацлав Гавел, на правах людини-епохи, вітає нас на вході до острова Кампа. Місця для прогулянки тут просто супер, є на що подивитися.



Перші знахідки з Чертовки:



Тут досі збереглися старі колеса водяних млинів, правда слугують вони декором для ресторанчиків







Після бургерів з пивом справа явно йде веселіше. "Рибне" місце.







Десятки маленьких ключиків - від китайських замочків, які туристи щедро ліплять на поручні історичних мостів. Потім кажуть "наше кохання триватиме доти, поки хтось не знайде цей ключик", і скріплюють романтичний момент поцілунком. Ну а потім приходимо ми з магнітом, муа-ха-ха. А замок вже давно зрізали муніципальні служби.

Зліва лючок від пожежного гідранту, справа - вентиль від якоїсь труби


Ну а найбільший джекпот цього дня чекав нас під самим Карловим мостом. Я впевнений, що багато хто з вас вже бачив це місце раніше



Правильно, тут знімалася сцена з Амстердаму в старій добрій комедії "Євротріп". Для антуражу відео чеською:

<a href="http://www.youtube.com/watch?v=DeA9AmWOZx0" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=DeA9AmWOZx0</a>

Взагалі, всі європейські міста з цього фільму знімалися в Празі. За винятком Братіслави, в її ролі виступило місто Міловіце, що теж в Чехії. На правах офтопу вставлю і цей епізод теж

<a href="http://www.youtube.com/watch?v=wBtY1sfqE5s" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=wBtY1sfqE5s</a>

Так-от, на історичному місці нас чекали кілька монеток



І електричний самокат з прокату  ;D ;D ;D Весь обліплений намулом і річковими слимаками. Самокат лишили на березі, комунальники його приберуть







Підсумок дня:
- молоток
- оберемок залізяк невідомого походження
- 8 чеських корун, 9 російських рублів (!), 2 євроценти
- (голосом Якубовічя з програми Полє Чюдєс) ЕЛЕКТРИЧНИЙ САМОКАТ!
- прекрасно проведений час

16
Zommersteinhof, чудова стаття, дуже гарно написана. Видно, що давно цікавитеся темою.

17
Один з найкрутіших подарунків, які я коли-небудь отримував. Надважливим є вбудований компас, який завжди вказує напрямок на Немирів ☺️
Дякую, друзі!



18
Теж знайшов на компі старі фото, ще до початку забудови цієї частини території заводу "Кінескоп". 2014 рік, площа між вулицями Героїв Упа та Антоновича тоді нагадувала більшість звітів з Експлорера)))

Корпус, що стоїть вздовж Кульпарківської. На задньому плані зліва будова, яку пізніше знесуть під будинок.


Цю трубу розбирали вручну, ціле літо.


Частина корпусу, що стоїть вздовж вул. Героїв Упа. В його офісах встигло попрацювати чимало форумчан)))
Оця розвалюха стояла відразу за офісом нашої фірми, там якраз збиралися робити ремонт. Якось ввечері, на День народження одного з колег, ми приволокли туди мангал і смажили ковбаски серед того всього індастріалу. Диму було повно, але наш стан дозволяв не помічати такі дрібниці. Через хвилин двадцять прибіг захеканий сторож, почав світити ліхтариком і питати, що ми тут робимо. Відповідь "смажимо ковбаски" його повністю задовільнила, охоронець сказав: "а, ну добре", і пішов назад до себе в резиденцію.


А отут з 2014 року не змінилося нічого, на жаль. Закинутий фонтан відвідують хіба наркомани в пошуках закладки, ну і на горизонті з'явилося кілька висоток.


19
Про explorer.lviv.ua / Re: Всім по 50К :)
« : 31.05.2020 21:46:08 »
Приєднуюся до привітань, нас всіх і Дезера зокрема, як автора ювілейного 50К повідомлення!

Сподіваюся, наступні 50-100-150 будуь такими ж цікавими та інформативними.

20
Закордонні пригоди / Re: Прага
« : 30.05.2020 23:30:26 »
Через епідемію авіаційний музей цьогоріч відкрив сезон майже на місяць пізніше.

Сьогодні ходили з Любком на відкриття, найбільше розчарування трирічної дитини - гармата ПВО так жодного разу і не вистрілила))) Через відсутність туристів людей було помітно менше, ніж зазвичай.
 
Кілька свіжих фото
СУ-25К. Перші вироблені літаки цього типу постачалися в Чехословаччину з 1984 року









МИГ-15 з драбинкою



Емблеми





Тренувальні літаки





Основне відділення музею







МИ-1, перший з сім'ї популярних гелікоптерів. Початок випуску - 1948р. В 1959 році чехословацька команда пілотів поставила на цьому гелікоптері рекорд висоти - 5540м. (очевидно поспоривши на фляшку Бехеровки)



Довоєнні літаки Чехословаччини











Трактор на задньому плані - виробництва заводу Шкода, акурат цього року святкує сто років з дня народження. Вітання ювіляру, як то кажуть, Теодор_Кукурудза-День_народження_у_тебе.mp3



Сувенірка в магазині