Перегляд повідомлень

У цьому розділі можна переглянути всі повідомлення, зроблені цим користувачем.


Повідомлення - Bottlehunter

1
О, круто, люблю такі вилазки. Як каже наш мер, "Взяу і зробиу")))
Скільки часу там ходили? І як загалом річка, глибинна, чистота води, важко йти було?

Стукіт по люку, що ви чули - то швидше за все колеса машин, що по люку проїжджали. Не варто боятися, але і вилазити там мабуть теж не варто було.

До речі, може буде цікаво: там, відносно біля вас, є ще один крутий об'єкт, кладовище літаків в аеропорту Широке біля Запоріжжя. Це місце скоро зникне, бо частину літаків цього літа продали на аукціоні. Ось старий допис з Експлорера стосовно як дістатися (https://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,2939.msg20164.html#msg20164):

Цитувати
Бував там неодноразово.
Охорона є, але вона знаходиться далече від стоянці.
Крім того, якщо не залазити у середину літаків, вона не звернеть на вас ніякої уваги.

Також збереглися дві злітні смуги, на яких, якщо ви на авто, можно погоняти.

НЕ треба намагатися пройти через КПП. Він охороняется і вас туди не пропустять.
До стоянці можно дістатися по злітній смузі, яка відкрита для всіх.


2
Гірське курортне містечко Špindlerův Mlýn відоме своїми гірськолижними трасами та красивою природою Карконош. Ця гірська система - фактично західна окраїна Карпат. Природа дуже схожа до нашої, дуже багато облаштованих туристичних маршрутів. За гарної погоди влітку тут спокійно можна пройти досить велику відстань по хребту, що пролягає польсько-чеським кордоном та відвідати чи не всі найцікавіші вершини та виток річки Ельби, яка в Чехії називається Лаба.

Чехи взагалі майстри переінакшувати географічні назви. Спробуйте здогадатися як ми називаємо міста, які по-чеськи звуться Бенатки, Драждяни, Мніхов, Кодань? Відповідь буде в кінці цього допису.

Туристичні траси в Карконошах довкола Шпіндлерового Млина можна глянути, наприклад тут: https://www.mestospindleruvmlyn.cz/en/hiking-routes або на сайті mapy.cz

Я мав вільного півдня, вирішив сходити на гору, яка називається Дівчі Скали. Того дня різко похолодало і опустився сильний туман. На вершині було всього +2, після вчорашніх +20 в Празі це трохи бадьорило.

Дерев'яні мости через Ельбу - візитівка Шпіндлерового Млина







В 1936 році Чехословаччина почала будувати лінію оборони на північному кордоні. На жаль, закінчити її не встигли, німці виявилися швидшими і технічно більш підготовленими. Ці ДОТи залишилися з тих часів. Бійниці спрямовані на дорогу та річку.







Природа нічим не відрізняється від наших Бескидів





Стежка майже весь час заасфальтована, на висоті, де починається жереп, викладена камінням.





Гірський готель в тумані



Зустрічні кози охоче фотографуються



Стежка по хребті пролягає рівно по кордону Польщі та Чехії. Час від часу трапляються отакі знаки, щоб можна було точно статояти одною ногою в двох країнах



Дівчі Скелі виявилися величезними каменюками неправильної форми. Вітер, вода і час їх добряче відшліфували, деколи навіть виглядає, що кам'яні фігури зроблені штучно. В гарну погоду тут мабуть бомбезні краєвиди, зараз видимість метрів 50.













А тепер відгадка на географічну загадку:
Бенатки - Венеція, Драждяни - Дрезден, Мніхов - Мюнхен, Кодань - Копенгаген  8)



3


Містечко Літомеріце (Litoměříce) знаходиться за 75 кілометрів від Праги в напрямку Дрездена. Має дуже симпатичну архітектуру так кілька унікальних об'єктів в близьких околицях, як наприклад місто-фортеця Терезін чи колишній нациський підземний завод.

Я ж на минулих вихідних приїхав сюди подивитися на колектор Пократіцкого потоку, останні 900+ метрів якого проходять під землею. Незважаючи на коротку відстань, колектор має дуже різні ділянки всередині. Першу частину потоку сховали під землю ще в першій половині 19 століття, тут зустрічаються ділянки з каменю, бетону, цегли, каменю та керамічної плитки.

Бетонний портал відкритий, води в руслі практично немає.







Частина напівкруглого колектора поштукатурена, два роки тому зробили ремонт)))



Всюди по течії зроблені переливи у вигляді сходів, щоб вода не розбивала дно. На одних таких сходах навіть облаштовані поручні з ланцюжків, щоб дигери розуміли, що про них піклуються  8) Як тобі таке, Львівводоканал?  ;D





Форма, розмір і матеріал, з якого зробоений колектор, постійно міняються. Також багато замурованих чи то колишніх приток, чи то шляхів потрапити в підвал сусіднього будинку.























В одному місці взагалі цегляний зал з арками, висотою метрів 6-7. Шкода, що світла не стає зробити якісну фотографію



Тут колектор ненадвого виходить на поверхню в місці, де колись проходила залізнична колія.









Що неприємно здивувало - тут є з десяток явно нелегальних гівноврізок, які без жодної очистки стікають прямо в Ельбу, куди впадає Пократіцкий потік. Колектор майже весь час проходить під приватним сектором, як виявилося, хитрожопі вуйки живуть не тільки в Україні.

Тут взагалі хтось викинув бадилля з городу через квадратний люк нагорі



Ось що стається з квашеним огірком, якщо його використати не за призначенням (тобто просто викинути в каналізацію)



Чорна і брудна вода Ельби - кінець колектора. Всі літомеріцькі гувна попливуть просто до Німеччини.



Якийсь незрозумілий механізм посеред колектора



А загалом Літомеріце - цікаве і симпатичне містечко, сміливо можна приїжджати на день-два















4
Інженерні Споруди / Re: Полтва
« : 06.10.2020 13:43:20 »

А чому так - результат описав вище. І думка це не лише моя, а більшості з нас.


Це не думка більшості, хіба більшості Роїв на форумі. Або надай докази протилежного.

Ніхолєри тій Полтві не буде, імхо

ПеЕс. То так гарно, що ти Голема від СБУ відмазав, молодець. Тільки не можу знайти де серед функцій нашої Служби Безпеки є адміністратинвні (не)правопорушення.

5
На превеликий жаль, відвідав це місце не я, а хлопці з ютуб-каналу badatele.net. Об'єкт справді крутий, але оскільки робити повноцінну озвучку українською чи  субтитри зайняло б багато часу, я просто написав невеликий текст за мотивами того, що у відео розповідає автор. По деяких моментах в тексті розіставив таймлапс.

<a href="http://www.youtube.com/watch?v=bmjFRXlg5EY" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=bmjFRXlg5EY</a>

Відео відзняте на одному з вузлів Системи захисту метро (далі по тексту - СЗ) в Празі, де розміщений центральний командний пункт. Автор не розголошує де саме він є, проте зі схем і надписів, що часом потрапляють в кадр, можна здогадатися, що це поблизу однієї з центральних станцій жовтої лінії. Наприкінці відео він каже, що ось за цими дверима проїжджають поїзди метро.

СЗ почала будуватися в 70-х роках, разом з початком будови зеленої лінії "А". Найстарша гілка, "С", такої системи не має, бо від початку проектувалася як підземний трамвай з неглибоким заляганням, і тільки згодом плани будівництва змінилися.

Головною метою СЗ було в разі потреби перетворити всю систему метро в столиці Чехословаччини в одне велике сховище, де могли би сховатися 400 000 (так-так, чотириста тисяч) людей. Після закінчення Холодної війни Празьке метро насамперед прагне забепечити захист від можливого повного вимкнення енергії (такзваний блекаут), терористичної атаки чи повені.

Технологічний центр, по якому автору проводять екскурсію, - це підземний триповерховий об'єкт розміром як футбольне поле. Таких типових об'єктів під містом є кілька, є й один нетиповий, прибудований до фантомної станції Кларов, яка почала будуватися ще в 50-х роках для зовсім іншого проекту. За весь час існування на Кларові побувало тільки двоє журналістів, відео звідти також є на цьому ютуб каналі.

Якщо у всій Празі раптом пропаде електрика, потужностей аварійних дизелів не вистачить для того, щоб довезти всі поїзди, що зараз в дорозі, до станцій і безпечно евакуювати людей. Щоб це забезпечити, сполучення між сусідніми станціями майже ніколи не прокладене на одній висоті. Колія завжди має підйоми і спуски, відповідно, вагони можуть докотитися до найближчої станції своїм ходом. Дизелі цього технічного центру (з 3:10) можуть видавати до 7Мвт енергії. Постійно утримується запас палива на 24-48 годин безперервної роботи (з 4:03).

Для того, щоб запобігти паніці, забезпечити освітлення і евакуацію людей до старту дизель-генераторів,кожна станція метро та кожен технологічний центр має окрему акумуляторну (4:08).

Ємності для аварійного запасу води мають ємність 400 кубометрів. Можуть набиратися з центрального водоводу.

Метро вентилюється частково через рух повітря на станціях, частково через вентшахти. Але у випадку загоряння чи, наприклад, терористичної атаки з використанням отруйного газу, диспетчери вручну можуть керувати потоками повітря, щоб не завдати шкоди людям (з 5:30)

Технологічні центри, як і ділянки тунелів метро, можуть закриватися гермодверима (6:45). Автоматично їх можна відкрити або закрити з кількох диспетчерських пультів, у випадку потреби це можна зробити і вручну. Витримують тиск до 6 атмосфер.

Гермодвері з гідністю витримали випробовування великою повінню в Празі в 2002 році. На жаль, не витримали кабельні колектори. Саме через них вода просочувалася і затоплювала нові й нові станції. Ось 3-D візуалізація того, як відбувалося підтоплення метро:

<a href="http://www.youtube.com/watch?v=5tEpr3qWCL8" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=5tEpr3qWCL8</a>

Частиною СЗ є і аварійне затоплення станції, тобто можливість якщо буде треба наповнити будь-яку станцію метро водою. Це може бути потрібним у випадку якщо  тиск підземної води загрожує проломити стіни станції (8:15).



ПеЕс. До відео це відношення не має, але для фанатів метро буде цікавим  ;)

https://metroweb.cz/ - просто неймовірна збірка всього, що стосується метро в Празі. Станції, вагони, поїзди, схеми руху, звуки і відео і багато-багато іншого.
Ось, наприклад, як звучало оголошення диспетчера на станції Ленінова і часи соціалізму:

https://metroweb.cz/metro/zvuk/A/A.wav






6
Закордонні пригоди / Re: Прага
« : 02.10.2020 22:33:57 »
Кілька недавніх дахів в Празі та краєвиди з них. Перша будівля - вежа біля Карлового мосту зі сторони Старого міста (Staroměstská mostecká věž). Це одна з найвідоміших готичних будівель Європи, вежа тут стоїть з кінця 14 століття. Місце на карті



Всередині є невеликий музей з можливістю піднятися на дах. Через карантин туристів майже нема, гуляти в центрі саме задоволення.
На найнижчому поверсі колекція речей, виловлених з Влтави. Теж мабуть магнітом бавилися)





Сходи та погляд на Карлів міст через вузеньке готичне віконце





Прагу деколи називають містом сотні веж (чеською: Praha stověžatá). З цього даху розумієш чому



Вигляд на річку







Камери дивляться що робиться внизу



Сліди стародавніх вандалів)





Наступний дах - тераса ресторану на найвищому поверсі відомого Танцюючого дому.



Всередині проходила виставка скла якогось відомого митця. Не те, щоб я був великий поціновувач, але погодьтеся - скляна свиняча голова - це потужно)))



Внутрішній дворик



Технічні приміщення в підвалі теж були відчинені









Ось і дах







Третє місце, хоч і не дах, але має бомбезні краєвиди. Це бар на 22-му, найвищому поверсі найвищого панельного будинку в Чехії. Я вже про нього згадував, коли писав про "Празький Сихів", тепер випала нагода посидіти всередині.

Місце на карті



Сама будівля - це гуртожиток для поліцейських та пожежників. На вході сидить вахтер, і він виявився стовідсотковим вахтером, якого можна забальзамувати і передати як еталон в Міжнародне бюро мір і ваг. Я аж заржав вголосину, коли дідок почав смішним голосом пищати, що тут фотографувати заборонено і вибіг з-за свого скла, щоб показати мені табличку з написом про заборону. Ось фотка того суперсекретного об'єкту (емблема будівлі)



Зрештою ми взяли себе в руки, а ще взяли в руки видані дідком перепустки і вислухали настанови з правил перебування всередині ("Їдьте ліфтом на 22 поверх і ніде по дорозі не виходьте, по тут повно поліцаїв!")

Ресторан виявився звичайним генделиком з мегадешевими цінами. Якби не краєвиди, я хз хто б сюди ходив. Персоналу пофіг на то, що ви відкриваєте вікна, щоб сфоткати те, що за ними. Курять тут теж в коридорі через вікно, не виходити ж кожного разу надвір  :)



Раритетний музичний автомат на диски





Зверху видно всю Прагу і далеко навколо, наприклад, чітко проглядався трикутник гори Мілешовка, що звідси кілометрів за 70. Шкода, що ми трохи пізно прийшли











Пора йти додому. Отак зазвичай офіціанти в Чехії підраховують хто що випив/з'їв. Розшивровка: десять пив на столик біля вікна, то коштує разом 300 крон)))



7
Круто, що на закинуті історичні будівлі звертають увагу.

Проект має ту ж ідкю, що і цей:
https://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,8229.msg56542.html#msg56542


8
Чехи полюбляють облаштовувати всілякі оглядові вежі. Одна з таких розташована кілометрів за 20 від Праги, на вершині горба Пепр. Вона безкоштовна та відкрита цілодобово. Піднявшись по 91 металевій сходинці, можна побачити сусіднє містечко Їлове У Праги, частину самої Праги, долину річок Влтава та Сазава.

Найцікавіше те, що оглядова вежа облаштована на діючій вишці мобільного зв'зку (лунають крики постійних дописувачів Варти: "Хлопчі, та то не мож туда лізти, то СТРАШНА РАДІАЦІЯ, яйка сі зажарєт" ;D). Як бачите, ніхто не зажарився і не почав вночі світитися. Сподіваюся, Деревацька вежа теж колись дочекається радіації реновації та легальних відвідувачів.

В околицях є ще багато цікавинок, наприклад, старі штольні, де колись видобували золото, військовий музей з попереднього допису чи замок Конопіштє. День намарно не пройде  ;)



















9
Квитанція на 500 цегол з Львівської цегельні, Jakoba Reissa...

Запостив в групі зі старою цеглою в Фейсбуці. Прийшла відповідь з Польщі від Adam Figurski, схожа квитанція з міста Люблін


10
Військовий технічний музей Лешани знаходиться зовсім недалеко від Праги, біля однойменного села. Тут зібрана поважна колекція військової техніки різних періодів і країн, переважно від часів Австро-Угорщини і аж до наших днів. Вхід сюди повністю безкоштовний. Час від часу проводяться різні акції, як-от Танковий день, з реконструкціями боїв і показовими виступами історичних танків.

Якщо будете планувати поїздку до військового музею, пообідати можете поїхати в містечко Велке Поповіце, що розташоване зовсім недалеко звідси. В місцевій пивоварні варять відомий на весь світ "Козел", а також проводять екскурсії.

Офіційний сайт. Має англійську версію. Якщо плануєте відвідати музей, краще перевірте заздалегідь дні і години роботи.

Місце на мапі

Зустрічає гостей історична легенда, символ "Оксамитової революції" та радянської окупації, перемальований на рожевий колір танк "ИС-2". Довгі роки він стояв в Празі як пам'ятник танкістам, які приїхали "визволяти Прагу" (ну а насправді окупувати). Танк був перемальований в рожевий колір Давідом Черни, за задумом автора це мало символізувати безглуздість помпезних радянських монументів.



Ангар зі зразками зброї, що вироблялася на заводі "Шкода". Виявляється, коли фірма починала, автомобілі в них були так, побічний продукт :) Найяснішому цісарю, а згодом Першій Чехословацькій республіці потрібна була сучасна і ефективна зброя.









Ангари зі зразками техніки різних історичних періодів плавно переходять один в інший. Починаєш Першою Світовою, закінчуєш сучасним періодом армії Чехії.

Танк-мішень для військових навчань, 10-20 роки 20 ст.



Військовий кінний царемоніальний катафалк для особливих персон. На ньому везли, зокрема, труну Масарика і Гавла.



Одного разу на заводі Шкода хтось заради цікавості замість гармати зробив автомобіль. І пішло-поїхало  8)



Автомобіль "Ява". Думаю, вони молодці, що вирішили перейти згодом на мотоцикли  ;D


Реконструкція магазину часів Другої Світової.







Різна техніка 50-60 років









Агітаційний плакат, обіцяє зупинити американських варварів, що затівають бактеріологічну війну. Щось вони провтикали, Ковід таки прорвався)))



Надворі запарковані танчики, різних часів та народів  :)











Вундервафлі ПВО



Виставка присвячена РВСН. Вони в соціалістичній Чехословаччині теж були, але, звичайно, не в такому масштабі, як в Україні. На жаль, тягачі з ракетами в ангарі стоять так тісно, що фотографувати майже неможливо. І насичений запах військових об'єктів, м-м-м...









Бомбосховище для одної людини, часів нацистської окупації Чехословаччини. Такі ставилися переважно на території підприємств. Під час авіанальоту людина всередині мала б спостерігати де впали і не вибухнули авіаційні бомби. Що й сказати,  іноді я дуже радий, що народився в той час, в який народився.



11
Краєвиди просто бомба! А хата в чопа що готель в Туреччині Каорліно-Бугазі ;D

12
ФБ-група зі старими фото залізничних споруд колишньої Австро-Угорської імперії.

Austro-Hungarian Bahnhöfe/ Австро-угорські двірці залізничні





14
Величезна Томайєрова лікарня (Thomayerova nemocnice) в Празі приховує під собою один цікавий об'єкт - захищений бункер-лікарню загальною місткістю 170 людей. Зрідка сюди можна офіційно потрапити, сьогодні був якраз такий щасливий день.

Будувати його почали на початку 50-х, як і більшість схожих об'єктів. КО-17 (офіційна назва) має три підземні поверхи і досі повністю готова приймати людей. Тут є 66 лікарняних ліжок для дорослих, 6 для дітей, дві операційні, рентген-установка, всі необхідні інструменти, засоби і медикаменти, запас палива і питної води і таке інше. Навіть інтернет проведений. Працівники хваляться, що відвідувачі з НАТО та Пентагону визнали їх заклад одним з найкраще підготовлених в Європі. Сховище може працювати повністю автономно як мінімум протягом 26 годин.

Таких об'єктів в Празі планували збудувати біля десятка, але через дороговизну закінчили лише три. Крім цього, ще один бомбік-лікарня є під інфекційною лікарнею на Буловці, теж повністю готовий для використання. Інший, в центрі міста, був затоплений і знищений під час великої повені 2002 року.

Далі фотки з коментарями.

Верхній вхід. Лікарня розміщена в схилі пагорбу, тож має два входи: на першому і третьому підземних поверхах. Крім того, є евакуаційний вихід і підземний коридор до основної лікарні, щоб евакуювати лікарів чи пацієнтів і в разі потреби не шастати по радіоактивній території))



Симпатичний олдскул ліхтарик. Такі ліхтарики подекуди розвішені на шнурочках в коридорах.



Душові та табличка на місці, де має проводитися дозиметричний контроль.





Палати є менші і більші, всюди рівненько стоять ліжка, є постіль та все необхідне.











Навіть радіо є, щоб веселіше лежалося.



Температура всередині - біля 17 градусів і дуже висока вологість.



Операційні, їх тут дві.











Бахіли


Є навіть ліфт! Ми, звичайно, ходимо пішки сходами.



Фільтраційна установка на третьому підземному поверсі потужністю 3000 л./год.



Дизель генератор потужністю 66kW. Має запас палива на 48 годин.









Бак на воду. Загальний запас - 48 кубометрів, крім того ще є можливість очищати і використовувати воду із зовнішнього колодязя.



Вихід назовні на 3 підземному поверсі.







15
Хтось може сказати як можна попасти на дах якогось будинку в районі центру- площі ринок

Щоб попасти на дах якогось будинку в центрі, треба володіти такими якостями як кмітливість, сміливість, спостережливість, наполегливість, впевненість в собі. Ну або вроджена харизма, щоб переконати мешканців дати тобі ключі від даху.

16
В 20-х роках минулого століття Прага як головне місто однієї з найрозвинутіших економік світу (Чехословаччина в міжвоєнний період стабільно трималася топ-10 найбагатших країн світу), активно розбудовувалася, підприємства потребували нових робітників. Сюди в пошуках заробітку з’їжджалися люди з усієї країни. Найм житла в місті був непомірно дорогий, тому робітники часто селилися на окраїнах, там, де через природні умови земля була дешева і не дуже комусь потрібна.

Так, зокрема, свого часу з’явилися і Слатіни. На заболоченій території (слово “slatíny” з чеської перекладається як мочар або болото), площею всього біля 2 кв. км. в долині Слатінського потоку в “кращі” часи тулилося біля 400 хаток. І це тільки зареєстрованих, часто тимчасове житло тут зводили без жодних дозволів. Будматеріалами слугувало все, що можна було знайти навколо: повживана цегла, дошки, бляха і таке інше. Хто роздобув вживаний залізничний вагон, вважався королем. Таким чином зовсім недалеко від центру міста в Празі виникли справжні фавели - неконтрольована забудова без нормальних комунікацій, з найбіднішим населенням і, скажімо так, не найпопулярніше місце для прогулянок.

Колоній типу Слатін біля Праги було кілька, але ця остання, де ще можна побачити залишки “минулої слави”, архітектури та людей, які тут народилися і виросли.

Почати я вирішив з підземної частини, розімнути трохи спину) Слатінський потік частково проходить під землею і впадає в Ботіч. До речі, Гугл карти показують деякі підземні річки як звичайні, недавно звернув на це увагу. Наприклад, оцей потічок та Брусніце в Празі або Пократіцкий поток в місті Літомеріце.

Частина Ботіча, що проходить під залізницею. Тут він відносно чистий і аж кишить дрібною рибою.









Знайшов відеомагнітофон, під фотками якого в інтернеті часто пишуть "школоті не зрозуміти" :D



Початок Слатінського потоку. Висота цегляного колектора досить комфортна для прогулянок. Дощу не було вже дуже давно, відповідно і води на дні майже нема.







Час від часу зустрічаються невисокі бокові притоки, все зроблено з Празьким Каналізаційним Знаком Якості, навіть є місця для відпочинку ;D



Люки, крізь деякі проростає коріння, виглядає красиво.









Всюди живуть руді слимаки





Далі труба стає все менша і менша, вирішую вилазити. І недарма, бо вже через півгодини дивлюся pyfldjhe на місце, де потічок затікає під землю. Нічого цікавого там нема.



Невелика територія Слатін зі всіх сторін оточена залізницею





Перша знахідка, пара чоловічих та жіночих мештів, акуратно складених на траві.




Не зважаючи на десяток вузьких перевулків, поштова адреса тут всього одна: вулиця На Слатінах. На табличках з номером будинку часто написано "тимчасова будівля №, колонія На Слатінах"



Звичайно, це місце вже давно не те, що колись було. На багатьох ділянках стоять гарні дачні будиночки або й звичайні будинки. Але ще можна знайти залишки старих споруд з палок та інших супутих матеріалів.















Дотепна інсталяція на болоті



Шматки старої цегли з клеймом





І чорний-чорний трамвай дорогою додому  :D



17
Скопіпастив з ФБ групи "Минуле Бережан - Bygone Berezhany". Увагу власне привертає вундервафля для корчування залізничного полотна.

Цитувати
Фантомна залізниця. Як руйнували залізницю Львів-Бережани

Заключним актом будови колії за часів Австро-Угорщини була побудова магістралі з Підгайців через Бережани до Львова.
Поїзди були невеликі - всього 3-4 вагончики і рухалися повільно. Між Львовом і Винниками поїзд курсував 2-3 рази на день. Із Львова до Підгаєць і Бережан - раз на добу.
Одна із станцій перед Бережанами - Гиновичі, після яких потяг в'їжджав на місцевість, що сусідила з багнами й зарослями, за якими був найбільший на Поділлі бережанський став.

Друга світова війна завдала великої шкоди залізницям Тернопільщини.
Німецька адміністрація при відступі завдала відчутних пошкоджень колійному господарству на ділянці Львів-Бережани-Підгайці. При наближенні фронту 22 липня 1944 гітлерівці підірвали частину мостів, колії та станцію Підгайці. За допомогою спеціальний пристосувань, які тягнув локомотив знищувались шпали і самі рейки. Окрім цього значного удару по цій ділянці завдали партизани загону С.А.Ковпака під час їх рейду в Карпати. Після відступу Вермахту більшу частину колії не відновлювали, використавши частину рейок, шпали для військових потреб.

На фото: механізм який пошкоджував шпали рейок (місце - невідоме)







18
А багато таких закинутих заводів у Львові?

Всі  ;D

19
Джерело

Слухати тут

Експериментальний альбом проекту Dibrowa з оригінальною назвою Lvivchumamiskrembudmekhanizatsiya 1761 присвячений загубленій серед промзони скульптурі Ісуса Христа. Не скажу, що я фанат такої музики, але ідея дуже подобається. Тільки завод вони чомусь називають ЕлектроНпобутприлад) Творчі люди, так бачать мабуть)))

Ось що каже про проект автор, Ляна Мицько:

Цитувати
«У Львові на вулиці Зеленій, 251, майже на виїзді з міста, на території колишнього підприємства «Львівміськрембудмеханізація», збереглася колона. Тут є чумне поховання 1761 року, над яким височіє фігура Ісуса Христа Скорботного.

Нині за цією адресою також знаходяться нелегальні смітники ДП «Завод «Електронпобутприлад» ВАТ «Концерн-Електрон», ТзОВ «Отекс», ресторан «Під Вишнею», магазин «Автосвіт» та багато інших.

І якщо вас лякає Хресна Дорога цього забутого промислового місця, пам’ятайте: “Я не в будинках з дерева і каменю. Розколи шматок дерева — і Я буду там, підніми камінь — і там знайдеш Мене”. (Євангеліє від Фоми 1:77)

Це храм, на який ми заслужили. Цим концептуальним музичним релізом я хотіла б привернути увагу до пам’ятки, яка може зникнути через недбалість та неуважність»




20
https://www.openhousepraha.cz/en/festival-2/

Фестиваль Open House Praha цього року був перенесений на перші вихідні вересня. Протягом цих двох днів для публіки будуть відкриті більше 70 будов та територій в Празі, які зазвичай для відвідування недоступні. В деяких будуть проводитися екскурсії, деякі просто будуть відкриті з 10 до 6 і можна буде вештатися де забажаєш.

В списку, зокрема, старе трамвайне депо, закинута пивоварня, крематорій, закинутий цвинтар, урядові та наукові установи і вишенька на торті - підземна лікарня-бомбосховище. Повний список об'єктів є на офіційному сайті.