Перегляд повідомлень

У цьому розділі можна переглянути всі повідомлення, зроблені цим користувачем.


Повідомлення - Golem

1
Повторюємо цього року знову! Ось тут є плани

2
Привіт всім!

Давайте пробіжемося разом! Цього року обрав дистанцію 25км. Таку відстань може пробігти практично кожен. Навіть якщо Ви до того не бігали! Почніть готуватися зараз і до 16 травня Ви точно справитеся! Не вірите? Відкриваємо ютуб і там є безліч тренінгів і відео щодо бігу.

Офіційний сайт івенту Потрібно зареєструватися.

Як це було минулого року читаємо тут

Ну а це світлини з минулорічного бігу


Маєте питання - пишіть, дзвоність. А ще краще - починайте розминати свої гузиці!

3
+1 Джимміком. Є три місяця вільні.

Шнурки, жумари беру!

4
Крім девелоперів та тестерів також шукаємо в нашу дружню команду ІТ інженера для роботи в відділі ІТ. Основні обов’язки та вимоги прописані нижче.

Position: IT Engineer
 
Requirements:
-   Work experience of 1 year in a similar position;
-   Experience in administration and maintenance of Windows, MacOS, Linux;
-   Basic knowledge of network technologies (routes, switches); - understanding of the OSI model, the basics of TCP / IP; - knowledge of SNMP, FTP, DNS, DHCP, VPN, WiFi, VLAN, Firewall, ACL, NAT settings;
-   Practical experience with virtualization systems (VirtualBox, VMware,  Parallels);
-   Experience in administration System Center Configuration Manager;
-   Window server setup;
-   is a plus but not critical: Jenkins, bash, python.
-   Intermediate level of English.
 
Responsibilities:
-   Administration of users’ workstations: Ubuntu, Mac OS, Windows;
-   Administration of servers based on Linux, Windows;
-   Monitoring of servers and network infrastructure (Zabbix);
-   Installing updates, software, and solving users’ technical problems;
-   Maintenance of video surveillance system;
-   Planning purchases of new equipment (selecting configurations);
-   Writing documentation.

Резюме присилайте мені на пошту

5
Додам троха своїх фоток Сидорівського Замку. Це по свому унікальна споруда. Вона є майже у всіх путівниках по замках Тернопілля. Але сюди ніхто не їздить. Просто тому що не по дорозі :( То ж поспішіть її відвідати поки це ще не попса ;) І гроші за вхід не беруть... А кому цікаво як описані Олесем замки виглядали 12 років тому ось альбоми 1 і 2

На фото є людина для масштабу. Епічна фотка яка манить до цього замку.


Ліва від фото сторона замку


Права сторона замку


Один з головних заходів в замок. Туристами тут і не пахне


Пройшовши трохи вверх попадаємо на територію замку


А це колись був основний вхід в замок. З іншої сторони села. Проте зараз це троха вже не та дорога що колись


Ось що я мав на увазі


Я уявив як в 1718 році хтось цю табличку робив. Як давно це було!


Йдемо глянемо що від нього лишилося


Цікаво зведено каміння в одному з підземель


Це дерево можливо теж 1718 року і ще не зігнило!


Головна вежа замку яка і робить ніс корабля


Всередині вежі і вид на ніс


Цей же кут(ніс) але вже ззовні


6
Привіт! Супер! Може давай на ці вихідні поки погода гарна? Шнурки, досвід, транспорт і вся решта споряга в мене є.

7
Дуже дякую всім хто взяв участь у вилазці. А також провідникам Тому і Євгену! Звіт тут









8
Шо є спільного між Говерлою та печерою Оптимістична? Найперше це статус. Говерла – найвища гора в Україні, а Оптимістична – найдовша печера. Та й не тільки в Україні. При загальній довжині ходів 260км Оптимістична це друга по довжині печера в світі.



Хоч Говерла і найвища гора в Карпатах, але вона далееееко не найскладніша. У гарну погоду піднятися на неї може кожен бажаючий. Те ж і з Оптимістичною. Там тобі не потрібно прорачкувати всі 263+ км щоб вибратися на поверхню. 😊 Магістральні ходи тут широкі, майже всюди ми йшли у повний ріст. Звісно що як на Говерлі так і в Оптимістичній можна знайти пригоди на свою голову. Тим не менше обоє вони чудово підходять як на перший спелео-туристичний досвід.





263+км – та це ж можна зі Львова в Тернопіль і назад зайти. Чи в Нієрегазу контрабас в транспортних рюкзаках тягати. Та структура печери дещо інша ніж одна довга кишка. Вона швидше нагадує велику круглу головку сиру діаметром 5км. А 263+ км - це загальна довщина всіх дирок і ходів що прогризли хробаки-спелеологи у цій печері.



Типовий хід в Оптимістичній


В будь-якому випадку Оптимістична - це є культове місце серед спелеологів. Цілі покоління виросли на ній. А з нас ще там ніхто не бував. Непорядок! То ж як тільки випала нагода нас зібралося аж три машини бажаючих також стати оптимістами.





Вхід в печеру знаходиться в селі Королівка, Тернопільська область. Чотири години і ми на місці, паркуємося на подвір’ї сільської спелеохати «У Тома». Далі обід в місцевому кафе і, незважаючи на мороз, усі переодіваються в легкі комбінезони. Хто бував в печерах то знає: там завжди +10 незалежно від погоди надворі. То ж щоб не спаритися прийдеться троха померзнути.

Куди ти нас завів!!!!


Кажани приймуть за свого


Коло входу в Оптимістичну


Власне вхід в печеру знаходиться у лісі, здалеку чимось нагадує підскельний бункер. Його окультурили бетонієм та поставили двері, щоб всередину не замивало грунт і воду. Зараз вхід виглядає як якийсь секретний абукт.











Том і Євген – наші провідники. Вони в цю печеру лазять з 1983 року. Я теж з вісімдесят третього року, тільки народження. Вони розповідали що раніше кожна експедиція починалася з відкопування входу. А деколи і закінчувалася цим самим. Перших сто метрів печери доводилося буквально пропливати як пацє в багнюці. Зараз його теж у зливу заливає, але вже не так сильно. Ну і є ще дерев’яні стовпці. По них навкарачки можна так-сяк пройти сухим.

За спиною лишилися двері. Йдемо під землю!


Ось такий хід і стовпчики. Перші сто метрів. Часто тут буває болото


Йдемо цим ходом


Євгеній - ініціатор вилазки і провідник


Дядько Том


Олег вперше в печері






Зуби акули




Йдучи по печері потрібно запамятати хто йде спереду. Щоб не загубитися


Коли я купував комбінезон в печеру то продавець мене запитав: «А що там може бути цікавого в тих печерах?». Якщо подумати: темнота, глина, каміння, кажани. Ну є ще кристали, сталактити і озера, але на поверхні зустрічаються в рази більші та яскравіші. Йти в печеру це насамперед пригода, новий досвід, випробування себе. Люди тижнями живуть в печері не виходячи назовні. Бо їм там добре, в печері їх душа відпочиває.

Печерні кристали








Кусок лави :)


Чимось нагадало Стебник


Як на луговнях


Ну і різні плафони.










В нашій групі разом з провідниками було аж 12 людей. З Експлорера: Цезар, Руфус, Друся + Женя, Олесь, Олег, Саннімен, Давид і Голем. З печерних людей були Євген, Саша і неповторний Том. Він вів групу, а також травив всю дорогу смішні анекдоти і розказував про різні цікаві місця в печері. Звісно що великою аравою ми пересувалися повільно, тому в далекі райони не ходили. Але зате було весело.



Печерні люди


Хто тут повітря зіпсував?




Глобус. так колись всі перелазили. А зараз можна обійти що я і зробив. Щоб сфоткати Саннімена


Слухаємо черговий анекдот


Щоб оцінити об'єм


Тест на тверезість. Пяний тут не пройде


Аж незвично що в печері стільки місця


Квадратний прохід ніби його хтось видовбав


Домоклів меч




За дві години ходьби від входу є містична підземна галерея. Тут ми зустріли гномів, русалок, гідру, домового, мінотавра та інших персонажів. Недаремно ж це печера оптиМістична. Але не брехатиму, білочки не бачили. 😊  Страшно нам не було, адже прожектор Саннімена пропалював всю цю печерну чорноту наскрізь.

Гоблін






Казали що я збочинець




Наклав думок в голову




Ого! Дорогу нам перегородив монстр




Ти чого на мене втикаєш!




Я от згадав як люди скаржаться що в офісах погана вентиляція і немає чим дихати. А тут до найближчого входу повітря дві години ходьби. І все гарно дихалося нашій великій групі. Не кажучи вже про тих хто тут це все робив.





Теж мені русалка знайшлася!








Лорд Волдеморд








А це першовідкривач печери


Тут також можна оглянути експозицію кристалів та подивитися у глиняний телевізор. Зроблено це все було руками людей які тут жили в таборах і придумували собі таку відмазку щоб не копати 😊 Колись в цю галерею треба було 8 годин добиратися. Але завдяки тим хто все таки копав - нам зараз це зайняло лише 2 години. Деколи йдеш по траншеях в ріст людини і думаєш що це все люди своїми шкарами витоптали. А насправді їх прокопували довгими печерними ночами.

Одразу видно що Політех це дира (с)Саннімен


10 градусів, нічого нового


Якби не цей ліхтарик Саннімена то годних фоток би не було. Довірив мені його потримати


А ось і музей кристалів






Печерна порода


Перемикаємо канал


Зараз йдуть новини про Полтву на НТА


Ми ще з чотири годинки побродили по печері і змучені вийшли на поверхню. Під кінець кристали та інші красоти вже приїлися і просто хотілося пива 😊 Правда ми з Євгеном і Руфусом все таки пробіглися вперед і оглянули місце ночівлі кажанів. Уявляєте, в одному коридорі їх аж 500 штук висіло догори ногами. Стільки рукокрилих нараз я ще не бачив. Я звісно що не кажаніст, але ці маленькі милі істоти мають свій шарм.







Стільки кажанів я ще в житті не бачив!


В печері тепло. Тому кажанчики не всі сплять, деякі потягуються.










Руфус - професійний хіроптеролог




Далі були веселі вечірні посиденьки на кухні та міцний теплий сон у спальнику. Засинаю і тішуся сам з себе, що так гарно день пройшов.



Зранку ми розбилися на дві групи. Цезар, Руфус, Євген та Саша пішли в печеру на Радіо Люкс. А всі решта ще раз розбилися на дві групи і поїхали дивитися на тернопільські замки та їсти окківські хот-доги. Ну але це вже окремий звіт.

Дякую всім за гарну компанію! Давайте мандрувати ще!

<a href="http://www.youtube.com/watch?v=HZYwV-y4OlI" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=HZYwV-y4OlI</a>

9
Мандруючи Європою я завжди дивувався: чому у них немає "живого" пива. Тобто такого що стоїть лише 7 днів, а потім скисає. Вони що - не вміють робити "справжнє" пиво?

Після відвідин сучасної пивоварні "живе" пиво для мене померло: раз та назавжди. І більше не воскресне. Якщо на виробництві чистота та стерильність - пиво в пляшці зберігатиметься рік, а то і більше. Бо крім дріжджів у ньому не буде жодних інших бактерій, то ж немає чому скисати!

Подумайте самі: будь-яке пиво варять, тобто кип'ятять більше години часу. Це як процес стерилізації закруток дома. Від температури всі бактерії гинуть за означенням. Далі пиво бродить кілька тижнів після чого його розливають по пляшках. Якщо все обладнання чисте а працівники дотримуються гігієни - то бактеріям в пиві немає звідки взятися. І пиво не скисатиме ні за сім днів, ні за тридцять днів, ні за рік. То ж в Європі, насправді, вміють варити пиво  ;)

Звісно що людині властива ностальгія. "От колись було добре, не те шо січас". Та навряд чи Ви б сьогодні проміняли чеський "Пілснер" на радянський "Колосок". Як і пересіли з Джимміка на Таврію, перейшли з Пецля на парафінові Свічки, чи перебралися з ультралайт намета в брезентову палатку.

Ось фото з пивоварні. Нам показали та пояснили всі етапи процесу: від завантаження ячменю і до розливу пива в пляшки. Переконайтеся самі що це можливо без хімії зварити добре смачне пиво. Воно, нефільтроване та непастеризоване, стоятиме рік, не зіпсується і тішитиме Вас своїм смаком. Шкода лише що фотки цього передадуть.

Пошарпаний Абандон став домівкою Правд-ивого пива


Гоу на екскурсію. Ось вхідний продукт: Мішки з солодом (це проросший ячмінь). З нього, води, дріжджів і хмелю і роблять пиво. Конкретно ці мішки з Німеччини


Впізнаєте Зеника з Путіним? ;) Дуже часто для доброго пива використовують кілька видів солоду...


Наприклад Український солод


Мішки з солодом засипають у "дробилку". Тут солод розмелюють на менші частинки. Так з нього більше цукру виходить. Це схоже як мелють каву. З цілий зерен каву не звариш, а з помолотих можна.
На вихід з дробилки пішла ця зелена труба в іншу кімнату. Йдемо туди


Ми в другій кімнаті куди приходить зелена труба дробилки. Найбільший чан це є бойлер з кип'ятком. Ним нагрівають решту чанів. Тобто саме тут власне і ВАРЯТЬ пиво!


Якщо Ви думаєте що варити пиво це просто - ось їх клавіатура!


там варять сусло!


Сюди засипають розмелений солод і заливають гарячу воду. Вода вимиває з солода цукор і він потім дасть харчі для дріжджів. На виході получається сусло


Сусло, на запах як пацєтам варять


<a href="http://www.youtube.com/watch?v=V566FFmDEUw" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=V566FFmDEUw</a>

Сюди заливають готове сусло з попереднього баку і додають хміль. Це все витримують кілька годин при високій температурі. Хміль пускає аромат. Також гинуть всі бактерії


Всередині баку є мішалка що крутиться. Зварене пиво через сіточку в дні подають у центрифугу для відловлювання частинок солоду


<a href="http://www.youtube.com/watch?v=rtAeIBDgKxE" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=rtAeIBDgKxE</a>

Частину звареного пива вантажать у бідончик і везуть у ресторан в центрі Львова. Там воно і бродить. Свіжим прямо з бочки пиво поступає у келихи відвідувачів.


А основна частина пива бродить тут, у заводських умовах у цих величезних ємностях


На цьому етапі в зварене сусло додають Пивні дріжджі


І всю цю масу пива витримують кілька тижнів при низькій температурі. Всі баки мають подвійні стінки. Ззовні кімнатна температура, а всередині дубак. Навіть видно конденсат на віконечку


Один бак - один сорт пива. Або, якщо це популярне пиво типу Путін Х..о, - то його варять одразу в декількох баках


Кожен з таких баків вміщає 2000 літрів пива!!!


Коли в пиво додали дріжджі, то вони починають активно їсти цукор.Побічний продукт - вуглекислий газ. Ближче до кінця цей вентиль закривають і пиво насичується власним вуглекислим газом
<a href="http://www.youtube.com/watch?v=nnTQtOrsn64" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=nnTQtOrsn64</a>

Як на мене все тут чисто. Хоча у ФБ харилися шо нас туда взагалі пустили без костюмів повного хімзахисту. Здається що пива тут багато? І мені так здавалося. Але Львівська пивоварня робить за півтора дня стільки ж, скільки вони за рік! Ото ми пива пємо!


Головний Теплообмінник рідина- рідина. Він охолоджує дві тонни пива від 100 градусів до 10 за п'ятнадцять хвилин. Тому в баки для бродіння пиво вже поступає охолодженим. Дуже високотехнологічна річ


З одної сторони холодна поверхня, і іншої гаряча. Схожий теплообмінник стоїть в нас вдома в газових котлах


По одних трубках йде охолоджений гліколь, а по інших гаряче пиво. На наступній фотці все гарно видно


Коли пиво збродило, його розливають по кегах і відправляють замовнику.


Технологія розливу пива в пляшки дещо складніша. В цьому баку є пиво для розливу. Туди додають ще трішки спеціального цукру і спеціальних дріжджів які їдять тільки цей цукор. Коли таке пиво попаде в пляшку то дріжджі через два тижні зїдять цей цукор. Так зване повторне бродіння в пляшці.


Ця штука розливає пиво в пляшки


А ось і корки. Всі вже напевно здогадалися на якій саме ми зараз пивоварні


Можна пивні корки ставити, можна винні. За бажанням. З винними пантів більше. Але їх далеко не всі пивомани зможуть відкрити "на зуб"


Поки готують лінію ми йдемо дивитися на хміль


Хміль додає аромату та смаку пива. Він же і природній консервант. Поширений міф що: похмілля, хміль в голову вдарив і так далі. Всі негативні ефекти створює спирт. А хміль тут ні причому


5 кг хмелю йде на одну велику бочку. Відкривають його перед самим додаванням в пиво


Ура! Приїхали готові пляшки для розливу!


<a href="http://www.youtube.com/watch?v=PxgnKVSC4NE" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=PxgnKVSC4NE</a>

Хабар!


<a href="http://www.youtube.com/watch?v=-zc9FjQll6k" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=-zc9FjQll6k</a>

Далі ми переїхали на прощу Риганок у ресторан Театр Пива


Думаєте це хімія з якої роблять пиво? Ні! Це одноразові кеги. В них пиво йде на експорт. Їх не потрібно повертати назад


З цих баків свіжесеньке пиво по трубках йде одразу до барменів!


І опиняється ось тут. По дорозі трубки з пивом додатково охолоджуються як скафандр в космонавта. А саме: поверх трубок з пивом йдуть трубки з охолоджуючою рідиною


А ось і кінцевий продукт! Всім смачного. :) А хто за кермом то перепрошую.

11
Живі здорові. Відходимо після вчорашнього :)





12
Більшої популярності ніж Золочів мала лише моя стаття про банани. На жаль :( Але не будемо про сумне. Люди написали багато цінних коментарів у ФБ. Вирішив перенести деякі сюди для історії. А також додати лінки на пресу.

В газеті


photo-lviv і galnet

"Андрій Столяров ))) а що ви в принципі знали про ТКБОР?
Про розробки для Гусь Хрустальний, Медвежі озера? Це все Н Космос СССР. А розробляли в нас в місті.

ТКБОР. Тернопільське Конструкторське Бюро Опитних Робіт, а/я А3202. Такі самі бюро були по усьому союзу. В нас в місті розташовувались в старому будинку КГБ. Займались розробками системи керування супутникових антен. Точність повороту до 2 сек. На базі єлектронних розробок блоків керування створено КБ Промінь яке робило саме залізо. Якщо аналог займав дві кімнати то наші інженери всунули це все в два ящики по розміру як холодильник. Системи керування вже за часів України замовляли центри управління польотами Росіі.

Краще звісно в тата розпитати, але з того що пам'ятаю...
Це ви бачили антену зовнішню))) в двох місцях України (Крим ті Львівська обл.) Розташовані наземні антени. В землі викопано дзеркало параболи там прокладені рельси по радіусу, по ним їздять возики які і формують сигнал і фокусують його на центр.
Супутники над нами висять в одній точціі рухаються в траєктроїї цифри вісім. Ось такі антени знімають сигнали в трьох точках траєкторії супутника.

Наприкінці 80 років перетворились в КП" Дельта". До сих пір працюють, правда в основному по імпульсним джерелам живлення.

Характеристики на систему 12 м. Зверніть увагу на точність повороту в градусах 0,01.))))
Їх сайт http://new.delta.ua/
В свій час все було засекречено, але наше місто завдяки нашим радіоінженерам отримало сильний поштовх для розвитку. Сатурн, Оріон, Промінь, Квантор ( в Збаражі робили мікросхеми 155 серії) це все наслідок розробок. Тому і радіозаводи збудували. І ПТУ радіомонтажників вже під заводи робили.
"

13
+1
Всім привіт.
А ще не пізно приєднатися до вас?

Ні, не пізно. Додам тебе до чату. Напиши мені в приват свої контакти. Перечитай що там і як. Будуть питання - пиши!

14
Як добре що Рой був написав свій пост про "живе" пиво. Як наслідок сьогодні ми отримали чудову екскурсію, багато нових знань, масу позитивних емоцій і пиво на шару. Далеко не на кожній вилазці буває так файно. Звіт тут

А для затравки пару мемчиків

Це Правд-ивий пивовар


Так виглядає людина яка не обідала і якій перед тим дві години розказували про пиво. Дорвався називається. :) А ще в рюкзаку заникала пляшчину з конвейєра ;)

(с) Рой

15
Дуже класні місця! Всім рекомендую. Єдиний мінус що при заїзді на Хребет машиною можна картер пробити(і пробили :( ), якшо в тебе Pіcasso C4

Додам лінк на тему на форумі з фотками з 2012 року. І ще фото 2011 року для історії



Як корінний дрогобичанин все життя мріяв туди попасти. Бо здається що ці гори дуже близько, дві години ходьби. Трускавець насправді в ямі і його ніби то не існує :) Востаннє був на Цюхові в 2018 році. Троха все постаріло. Але трималося.

Ну і троха лірики про ці гори на завершення

16
Дуже шкода людей. Дивлячись на ці фотки згадую як ми спускалися в соляну шахту. Теж могли зірватися. Читав недавно статтю про дію сірководню. Одна затяжка концентрацію 1:1000 з повітрям і ти труп. Більше того. Коли концентрація невелика(1: 10000) то сірководень вбиває нерв в носі і ти газу не чуєш. Здається що він вивітрився... А далі... Не факт що то був газ а не щось інше. Але щоб двоє зірвалися ще й з альпспорядженням - це дуже страшно. Хіба якщо висіли на одному шнурку і він перетерся.

Ну а для Калуша ми використовували зонд Саннімена. Значно безпечніше



17
Створив групу. Якщо хтось бажає приєднатися - пишіть тут. Додам.

18
В Полтві не те що не смердить, там навіть пивом пахне! Я на повному серйозі. Пахне та її ділянка що йде від перехрестя вул. Чорновола – Хімічна в сторону Краківського ринку та Львівської Пивоварні. Точніше там йдуть аж два колектори паралельно один одному на різних висотах. Звідки там взявся запах пива – думаю зрозуміло. А от якщо там колекторів аж два, то чого тоді затоплює кільце на вул. під Дубом? – резонно спитаєте Ви. Мене це теж дуже зацікавило. Спустившись вниз я дослідив що цей колектор під час злив не наповнюється до стелі, частина його пустує. Припускаю що причина в дощоприймачах. Ну але про все попорядку…

Вид на п’ятий колектор з правого берега Полтви. Поруч є колодязь нагору для прив’язки.


Вид на той самий вхід в колектор вже з лівого берега Полтви. Бачимо що це насправді є два колектори. Один тече прямо з вул.Хімічної і робить полтвопад. А інший йде кудись ліворуч. Висота входу що ліворуч якраз мого зросту. Тоді притока з полтвопадом матиме на око десь метр висоти


Якщо заглянути в більшу притоку що ліворуч то видно як вона майже одразу різко повертає праворуч. Тобто обидва колектори далі йдуть паралельно по вул.Хімічній. Не виключено що цей більший колектор будували пізніше. Тому його і прийшлося врізати у вже існуючий злив з поворотом на 90 градусів. Та і бетон там відрізняється по вигляду. Він схожий на бетоній в колекторі номер 7.


На старій карті позначений один колектор. Хоча по ДПТ тут насправді йдуть два колектори паралельно один одному аж до колії. Так само і в житті, їх є два. Потім за мостом більший йде на вул.Джерельну, а менший на вул.Єрошенка


Сучасна карта. Як бачимо тут є два колектори що йдуть паралельно по вул. Хімічній. На карті впадають вони теж паралельно, але це не відповідає реальному стану речей. Бо насправді впадають вони в одній точці, а не паралельно. На жаль це не єдина помилка на подібних картах.


В менший колектор ми не вліземо. А от більший цілком прохідний. Вид після повороту в сторону залізниці


Ну що, лишаємо Полтвопад позаду і пішли дослідимо пивний колектор! ;)


Практично зразу кидається в очі стан стінок колектора.


Решітка дощоприймача на вулиці Хімічній. Не робе.


Наступна решітка має таку от цікаву трубу. Надворі падає сніг. Він топиться над решіткою і тому капає


До речі, знаєте чому цей колектор п’ятий? Все просто. Рахуємо від Макдональдсу, там колись починався колектор Полтви. Лівий берег – непарні. Правий – парні. Відповідно вище по течії буде 7 на Куліша, 9 на Городоцьку і так далі. Аналогічно 4 на Липинського, 12 на Личаківську, 14 на Пекарську та 16 на Князя Романа і тому подібне.

Троха пройшовшись я побачив дивну тінь попереду! «Це напевно привид ПолтвянОго! Чи може Fantom of the Opera вирішив прогулятися!» - подумав я. Полтвяного якраз недавно вигнали з насидженого місця. А в Опері співали всяку попсу. Привид нерухомо стояв в кінці тунелю та дивився на мене. А ви його бачите? Я бачив 😊 Не було іншого виходу як йти знайомитися.


Насправді це був не привид, а стовп «хробачливої шаурми» із коріння якогось дерева


Природознавці: хто по корінню може сказати що це за дерево? І скільки років воно тут вже росте?


Тунель після дерева. Реально живописне місце. Ліворуч видно ще якісь коріння.


Така наша глибина зараз під землею.


Типова львівська притока фекалій на нашу голову, а також слиз на стінках тунелю. Шолом ефективно захищає голову від обох цих факторів.


Напевно цим інструментом колись чистили колектор. Або лід з дороги. Ще навіть дерев’яна ручка не зігнила!


Повторюючи рельєф вулиці колектор повертає до залізничного моста


В одній з приток знайшовся такий от ящик. За союзу в ньому пляшки зберігали. А потім придумали пластикові ящики і ці кудись щезли. На жаль. Бо були по своєму прикольні. А цей хтось перед тим зіжмякав щоб він влізся в трубу.


Ці білі шмати-серветки нанесло сюди водою в дощ. Ними покрито лише половину ящика. Друга половина ящика чиста. Це означає що з притоки дощова вода не йшла, лише текла по головному руслу.


Вид на колектор після першого повороту ліворуч. Це ми зараз десь в районі кільця на вул.Хімічній. Бачите ці нарости на стелі? Вони свідчать що вода тут не часто піднімається догори. Інакше їх би поламало чи забруднило. Також ліворуч можна бачити необрослі брудом скоби нагору. Вище пояса скоби взагалі йдуть без сміття. В інших колекторах скоби оброслі: в смітті аж до самого люка. Чи може це просто тут все вже почистили до мого приходу? :)


Цей же люк що на попередньому фото. Також можемо бачити що зростає наша глибина під землею. Бо колектор йде з малим нахилом. А дорога над головою має відчутний підйом.


Ще один поворот ліворуч повз мальовничі нарости і... відчувається ніби я у кішківнику львівцІ


Ми прийшли до зменшення колектора. Висота на око десь метр. Також видно чисті скоби від люка що праворуч


Стоїмо орієнтовно після залізничного моста. Ось вид у сторону кільця вул.Джерельна - під Дубом. Стінки колектора такі ніби його щойно збудували. Сміття на них не видно.


А так виглядає колектор звідки ми прийшли. Вид в сторону проспекту Чорновола. Менший білий колектор зараз в нас за спиною. Відчуваєте різницю в розмірі і стані? Все таки добре коли стінки колектора гладці, бактерій менше розмножується, слизу немає.


Якісь добрі люди лишили тут гачки. Вони підозріло чисті. Хто бував в Полтві той знає: всі виступаючі частини під час злив дуже швидко покриваються брудом та серветками.


Для прикладу нарости зі сміттям на вул.Городоцькій 9 колектор


Ізолятор на стелі колектора коло готелю Львів. Теж весь брудний.


Тобто контраст на лице. Всюди в Полтві виступаючі предмети в смітті. А тут усе чисто.

Стоїмо коло зменшення колектора, воно ліворуч. Ось є люк нагору для прив’язки. Ми зараз знаходимося поруч з залізничним мостом на перехресті вул. Єрошенка – Джерельна.


Можна повісити рюкзак і трохи розвантажити спину.


Мені згадалося відео Нелегала про підтоплення цієї ділянки вулиці в зливу. Орієнтовно це було в районі де я зараз стою під землею.
<a href="http://www.youtube.com/watch?v=mVXjAaSkljw" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=mVXjAaSkljw</a>



Тепер дивимся на цей білий чистий колектор, в якому навіть гачки на стелі без бруду. Відсутність бруду означає що в дощ вода тут не піднімалася доверху. Тобто коли вода стояла там на дорозі та на тротуарах, тут внизу ще було вільне місце в колекторі! В інших колекторах у зливу вода піднімається аж до стелі, використовуючи всю їх пропускну здатність. Виглядає що тому і потопала вул. Джерельна, бо колектор не працював на повну потужність. На мою персональну думку тут є (чи була) чітко виражена проблема з дощоприймачами. Вони не справлялися з відведенням води під землю.

Ось приклад забитої бокової притоки в цій системі. Фото зроблено коло люка за залізничним мостом.


Ще одна не дуже чиста притока всипана битим шклом. Виглядає що це просто фекальна каналізація, без дощівки. Сфотографовано на вулиці Хімічній.


Ну і все. Вертаємося назад до полтвопаду. А то ще, чого доброго, нанюхаюся тут пива та засну десь під люком. Замість газоаналізатора сюди алкотестер треба було брати!


Фото другої притоки що йде паралельно. З неї тече полтвопад. Зроблено на витягнутих угору руках. На око тут висоти колектора в районі метра.


До цього місця ми дійшли по вул.Хімічній. Видно повороти дороги. Колектори йдуть так само.


З цього місця за мостом далі прямо пішло менше продовження колектора, там де були гачки на стелі. І там далі площа з кільцем що її затоплювало влітку. Праворуч, згідно планів, йде другий паралельний колектор. Той що потім полтвопад робить. Туди я не лазив.


Ну і на завершення ось пісня про колектор номер п’ять. Вона хоч і російською мовою, але якщо її згадує навіть Ліна Костенко в своїй книжці, то і мені можна. :)

«Но пятый мой совсем не такой
В его ходах я лажу как крот
Меня уносит теплой рекой
В подземелье

А я спустился я, спустился
В него опять-опять-опять
О, как намаялся я с тобой
Пивной коллектор номер пять»

<a href="http://www.youtube.com/watch?v=eNWfAvwxiCE" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=eNWfAvwxiCE</a>

19
Вирішив задокументувати в нас на форумі очисні споруди Давидова. Бо по документах мають їх скоро реконструйовувати. То ж хай будуть для історії.

Село Давидів, що під Львовом, має власні очисні споруди. Це міг би бути хороший приклад як потрібно поводитися з відходами… Якби ці очисні споруди працювали. Станом на зараз вони скидають брудні стоки у річку Давидівка. А потім ця річка тече назад через все село.

Стік з очисних споруд в річку


Чому так відбувається? Тому що зараз очисні споруди є закинутими. Їх огорожа дирява, двері всередину прогнили наскрізь, насоси аерації демонтовані. Як наслідок процес очистки стоків відбується без подачі кисню. То ж брудна та смердюча вода з цих «очисних споруд» тече у річку. Забруднюючи, тим самим, навколишні території ☹

Їдучи на Бібрку я час від часу заглядую на ці очисні. Розруха там триває вже мінімум рік, а може і більше. Погугливши вдалося знайти приписи екологічної інспекції пофіксити ситуацію, 2018 рік. І виграний в тому ж році тендер на проектну документацію нових очисних споруд. Все було б добре, але вже 2020 рік, а стоки і далі течуть неочищені ☹ Чи нові очисні вже десь будуються, а ці просто доживають своє?

Очисні споруди попри трасу


Видно шо колись тут була охорона. А зараз навіть толком дверей немає


Прогнивші двері в очисні споруди Давидова




Всередині першої кімнати. Внизу видно резервувар зі стоками.


Вміст резерввуару


Наверху бочка. В ній колись була хімія яка помагала очищати стоки


Праворуч від мостика


Сюдою колись додавалася хімія чи як її там


Вхід в другу кімнату очисних споруд Давидова


Вид з кімнати в сторону дверей


Друга кімната очисних споруд. Так як тут масивна решітка внизу то напевно що стоки попадають спочатку сюди а потім в першу кімнату


Басейн на дні кімнати


І драбинка в "басейн" щоб скупнутися


Тут колись стояли насоси аерації стоків. Кисень суттєво сприяє процесу очищення стоків від забруднень


Щиток управління поруч


Обидва насоси відсутні. Тобто кисень в стоки не поступає.




Ще щиток. Що означають вимикачі вниз ми знаємо ☹


Теж баки для чогось і теж порожні та сухі


Всередині баку


Очисні споруди крупним планом і вода на виході


Мяко кажучи не дуже чиста


І це все тече в річку!


Ці чорні баки зараз сухі


Аварійний перелив на випадок коли основні споруди не справляються. Також видно сліди сірководню та аміаку


Три кола Пекла


Все таки щось очищають. Вода в другому колі на вигляд чистіша ніж була в першому колі


Ось що ми маємо на початку очисних, для порівняння. Перше коло


Брр. Аж гавнобульки йдуть


А ось і вхіж очисних споруд з села і КНС. Тут відсіюють грубий бруд


Відстійники для мулу


Вихід очисних споруд у річку. Сюдою мала б текти відносно чиста вода


Моніторячи фейсбук бачу що недавно вони модернізували каналізаційно-насосну станцію в самому Давидові. То ж доведіть вже справу до кінця…

КНС в Давидові. Архітектура дуже схожа на очисні. Та ж біла цегла, схожа висота і проект


Запаси солі і жила зона поруч. Туди мені не цікаво


Всередині чисто. Спуск кудись вниз


Внизу по сходах є майданчик і новий на вигляд насос


Двигун насосу зблизька


Друга секція КНС. Видно теж яму і якісь пластикові труби


Всередині ями майже порожньо.


Видно що вода колись затоплювала цей острівок. Лишився мул


Решітка грубої очистки стоків


Ну і саморобний покажчик рівня стоків в резервуарі з острівком.


На разі все. Приємно що село має свою каналізаційну систему. А не у фосу як то деколи буває. Але за всім потрібно слідкувати та підтримувати в належному стані. Для контрасту ось тут є звіти з Львівських очисних споруд

20
+1 якщо не виникне на роботі запари. Все таки робочий час. Поки шо по планах її не повинно бути. Але на то вона і запара...

де збираємося?