Перегляд повідомлень

У цьому розділі можна переглянути всі повідомлення, зроблені цим користувачем.


Повідомлення - Golem

2
Мене часто запитують:  «куди тече каналізація Сихова, невже в Зубру»? Або наприклад: «Що це за дивні труби в парку за Шуваром?». А й справді, куди? Сихів відділений від решти Львова чималим перепадом висоти, залізницею та селом Клозельники. Самопливом каналізація в Полтву не потече ну ніяк. Тому місту її туди приходиться перекачувати.



Сихів район немалий. Тому для перекачки всіх продуктів життєдіяльності Сихівчан у Полтву потрібно аж дві каналізаційно-насосних станції (КНС). Одна розташована на вулиці Скрипника на виїзді зі Львова в сторону Зубри. Вона збирає відходи з вулиці Вернадського, Другана та прилеглих. Тобто з тієї частини Сихова що має природній ухил на південь в сторону Санти-Барбари. Сюди ж стікає і каналізація з району автовокзалу.

КНС на вул. Скрипника


На території сучасні з виду бочки для хімії


Я б сказав швидше антисанітарна :)


Ну так, щоб випадково хтось тут не насрав


Ці відходи качаються на КНС по вулиці Хуторівка. Саме труби з гавном ми і спостерігаємо в парку Івана Павла ІІ. До КНС на Хуторівці, також, підключена друга частина Сихова. Та що має природній ухил на Північ. Це проспект Червоної Калини, вул. Монастирського, Довженка та інші. Тобто на КНС Хуторівка збігаються всі відходи з усього Сихова.

КНС на Хуйторівці


Поруч якесь будівництво


І сюди теж не можна


Баки з хімією на Хуторівці якісь менші і прозоріші ніж на Скрипника


На КНС «Хуторівка» до стоків додають спеціальну хімію щоб менше смерділо на Стуса та в інших місцях. Після чого цю суміш потужними насосами перекачують вверх на горб, до вулиці Угорської. Там, біля Султан-Палацу, труби з КНС вливаються у звичайний загальносплавний колектор. Після чого стоки вже самотьоком мандрують вниз вулицею Стуса у напрямку Полтви.

Вихід з КНС коло вулиці Угорська


Всі стоки з сЦихова на вулиці Стуса течуть собі у Полтву


Цікаво було довідатися що КНС на Скрипника колись мала свої міні-очисні споруди. Ще досі тут можна побачити підземні резервувари де здійснювався відстій та аероція відходів. Зараз це все покинуто, заіржавіло та не працює. Замінили бочками з хімією. Тому КНС «Скрипника» зараз лише перекачує стоки.

Каналізація з району автовокзалу


Бочки з хімією яку додають в стоки для їх очистки


Знак якості Експлорера




Залишки очисних споруд на Сихові


Електрику відімкнули сокирою


Ліс труб які колись робили аерацію стоків


Хрест на очисних спорудах Сихова дуже символічно.


Вид стоків у відстійниках. "А на Україні лад і спокій" як співали Брати Гадюкіни


Площа відстійників




На жаль це все тепер неробоче


Зато можна бджіл розводити :)


І тут, за огорожею та з охороною, люки покрали!!!


Під кришечкою "Море спокою"


Почувши мою відповідь на питання про відходи люди, як завжди, починають шукати зраду.

-   А якщо не буде електрики або щось поламається, то багатоповерхівки потонуть в г..і?

Відповідь: «Ні». У випадку надзвичайної ситуації стоки можна перенаправити в річку Зубру що протікає поруч обох КНС. Це, звичайно що, не комільфо для природи. Але краще ніж втопити двісті тисяч людей у благах цивілізації.

Річка Зубра


Деякі стоки зливаються туди просто зараз


Так що, Сихівчанин, памятай! Кинутий в унітаз недопалок мандруватиме підземним Львовом більше 15 км. Аж поки його не підберуть на очисних спорудах. То ж використовуймо каналізацію за призначенням!

Сміття на очисних спорудах

(c)Рой

А якщо серйозно, то це в корені неправильно гнати стоки такого великого мікрорайону як Сихів через все місто Львів. Це і сморід Стуса, і додаткове навантаження на ще Австрійський колектор. Я вважаю що повинен бути окремий підземний колектор з Сихова на очисні споруди. Це вирішить всі питання.

Руйнування Полтви в центрі міста


Щитовий підземний колектор в районі Аеропорта. Стоки з Наукової через центр міста не течуть


Дякую lvivsky_digger за чудову вилазку!

3
Привіт!

В неділю, 29 гЛистопада на 11-00 годину коло озера. Олександра Сладкова попросила допомогти розібратися що там і як. Буде щось схоже на цю мандрівку. Кому цікаво беріть ломики та рукавиці і приєднуйтеся!



"Бачиш цю трубу між озером Стосіка і Авалоном?
В Стосіка води повно, в Авалону нема взагалі
Вона дест перебита
І це означає що десь є витік, і розмиває. Можливо ти можеш допомогти знайти"

4
Сумна новина :(

Colleagues, hello everyone! Not the best news I have to tell you...
The person with whom I closely interacted has a positive result for the virus. I don't have any symptoms yet, but yet I have to leave for two weeks for self-isolation... and accordingly, the event on the Key is canceled or postponed.
If everything expires safely, the timing can be postponed for a week ahead. Start of December 9th. Or for two weeks...
What will be the thoughts and suggestions?

По простому - все переноситься. :( Жаль :(

5
Сьома ранку. Гримуча суміш у складі Вані, Влада, Голема і Джимміка вирушила в сторону Карпат. Нашою основною задачею було гарно провести день. Додатковою – поєднати традиційний та індустріальний туризм. А саме, вилізти на одну з найвищих веж в Українських Карпатах! Нам вдалося все це і навіть більше: вернутися цілими додому. То ж читаємо далі.

На краю світу!


Все почалося на Вані день народження. Вдосталь налазившись по дахах і екскаваторах я сказав що більше не буду. Я хочу запустити музей тому, хлопці, звиняйте, але лазити з вами не зможу. На що почув відповідь справжніх Бро: «То давай ми тобі допоможемо з музеєм!». От так ми всі разом та з іншими помічниками і працювали над музеєм. Далі було відкриття та кілька вихідних безвилазно в мене.

Робота над музеєм


Відкриття


Якогось з кухонних вечорів ми зрозуміли що музей готовий! Процес запущено тому можна знову лазити! То ж ми лишили Костю і Ле-і-Зоо на господарстві та й подалися на Топас. Це гора висотою 1540м коло Колочави, полонина Красна. На вершині гори розташована закинута вежа висотою аж 110м. В середньовіччі на таких вежах жили б чарівники. А зараз по них лазять всякі Експлорери. Про вежу ми довідалися зі звіту 2roofs який був викладений перед цим . За звіт йому велике дякую! Щоб урізноманітнити літній подвиг Віталіка ми вирішили зняти захід сонця із зимової вежі.

Око Саурона на горі Топас


Від Львова до Колочави їхати 4 - 5 годин. Тож час у нас був і гримуча суміш почала детонувати, генеруючи ідеї куди заїхати. Наприклад на станції в Сколе навчити мене зривати кінцевик. Раптом колись пригодиться За що я віддячився навчальною їздою в Орявчик. Там можна глянути на купольне містечко яке аналогічне нашому музею. Далі ми заїхали у Воловець за Revo. Не встигли ми запаркуватися коло рукавички, як двоє циганчат почали придивлятися як би то собі поцупити у Джимміка по кінській силі. Прийшлося їм теж дати на Revo :).

Навчальний полігон для ТХ


Мякенький пісочок якщо зірвешся


Ану давай злазь звідти!


А ні**я *уя :)


Куполи коло Орявчика


<a href="http://www.youtube.com/watch?v=upCVnSWc_Xw" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=upCVnSWc_Xw</a>

Далі ми поїхали на Міжгіря і Колочаву. Тут Revo в магазинах не то що не було, місцеві навіть не знали що це таке! А Гуцульська народна мудрість гласить що «Тверезим по горах далеко не заїдеш». Так і сталося. Це лише на Гугл картах все виглядало просто вверх. Насправді дорога вгору поступово ставала щораз вужча і вужча. З обох боків йшли ряди колючого дроту як в якомусь концтаборі. Вони тут що, вовків розводять?! А де любе серцю Карпатське вориння?

Синевирський перевал і починає бути видно нашу вежу


Колочава і Вежа


Свято наближається, Свято наближається...


Типове колочавське "Вориння" з колючого дроту


Троха занесло і боки поцарапані


Але ми успішно справилися


Через півтори години оффроаду та колоритної закарпутської говірки ми таки фтрафили у потрібний поворот. Для цього потрібно було з’їхати в річку, проїхати п’ятдесят метрів проти течії а потім ще й видертися на невеличкий водопад. Далі дорога вже йшли прямо вгору аж до полонини Красна. Ми зраділи що скоро будемо на вежі, та даремно. Шлях нам перегородила та ж всюдисуща колючка. Теоретично її можна було б об’їхати збоку по іншій дорозі. Але там була глина і метрова колія від лісовозів. Теоретично Її можна було б ушатати, але ми вагалися. Якщо б точно знати що це остання перешкода на нашому шляху - то нехай. Але якщо там далі знову і знову коллючка а потім ще й колія - то краще зразу йти пішки. А то місцеві нам за ту покусану колючку не тільки колеса відкрутять.

Дорога через річку


Загальний маршрут


Тут машину і залишаємо


Хай Джиммік насолоджується видами на Колочаву


Далі 6 км пішки


А гори поступово стають все нижчими і нижчими


14-30. Від місця де ми зупинилися до вежі на вершині гори Топас йти шість кілометрів в одну сторону. По туристичним міркам це легка прогулянка з ковбасками. Ще й була гарна погода та вторована дорога. Сил додає сніг і холодне повітря. В одному холодному вдиху получається більше кисню ніж влітку, то ж йдеш як на стероїдах. Минаємо ретранслятор і далі траверсом під саму вежу. Її добре видно звідусіль, то ж не помилитеся!

Вергаз додаю газу!




ПОчинає поступово бути видно хребет


Привал коло ретранслятора


Звідти ми щойно прийшли


Кожен дивиться в свою сторону :)


Вергаз до Джимміка


А Ваня до вежі


Всі ми там будемо!


Влітку по горах йти заважає малина, чорниця, гриби та інший підножний корм. А взимку навіть гірше! Тут такі краєвиди ніби на нас наділи 3D шолом та включили заставки з Віндовса! Приходилося зупинятися і фотографувати. То ж до самої вежі ми підійшли вже як сонце сідало десь там над польськими Бещадами.

Запрошуємо у Експлорер!


Пікуєнні краєвиди...


І хороша компанія гарантовані!


ПОчинається найтяжча і найкрасивіша ділянка шляху


Власне тому і найтяжча бо найкрасивіша


Йшли ми десь так


Насправді навіть бувалі туристи нечасто попадають на таку класну погоду!


Але часу гаятти не можна. Тож йдемо вперід до вежі!


17-00. Вежа міцна, драбина надійна, зірватися тут важко. От правда сніг та лід падають на голову, але лізти почерзі не було часу. Не хотілося прокохати захід сонця. Ламаючи готичні снігові наддуви ми щосили рвемося вгору! Вітру немає, чути лиш поскрипування рукавиць об холодний метал. В мене повне де-жа-ву з шахтою в Стебнику. Там теж темно, холодно і сюрреалістично.

Сонце сідає і стає потроху холодно. Закутуємося у хто що має. Це не показове фото для мами. Він так справді йшов!




На вежу ми піднімалися траверсом. Так ближче і легше


І тут не без перешкод!


Дорога від радіотрансляційки до гори Топас


Ще трішки і сонце сяде




А під ногами лежить хрумкий сніг


Ось і вона, наша прекрасна!


Останні метри до мети




Виглядає що ми встигаємо!


Астронавт НАСА дереться на свою ракету




Давай, давай! Сонце ще не сіло!


Я поліз за Ваньою




Головне шоб льодяник на голову не впав


Десь над Польщою


В сторону Львова


Ура! Ми нагорі!


Я п'ятнадцять років ходжу по Карпатах і ще їх з такого ракурсу не вєдіу. Ніби лише 110 метрів в плюс, але воно створює справжнє відчуття висоти. Навіть на найстрімкіших скелях Шпиць чи Пікуя ти не відчуваєш себе драконом на даху собору Парижської Богоматері. Бо недалеко земля. А тут невеличка напів-прозора платформа під ногами і неймовірні Карпати на всі 360! Воно того вартує!

Тут реально круто!


Полонина Красна з вежі




Вид в сторону Львова


Карпати з висоти вежі на г.Топас


До нас завітали гості з космосу


Жертовник справжнього руфера


«В зимових походах є один мінус… Мінус десять!» :)  (с)Свят. В зоряну безвітряну ніч температура опустилася дуже швидко. Добре що в нас є сухпайки з саморозігрівачками. І їжа тепла, і руки можна погріти. Колись ця вежа служила для калібрування Пістрялівської РЛС. А зараз це точка притягання екстремалів. Не здивуюся якщо звідси скоро зроблять rope-jumping.

-7С


Сухпайки з HighLander в бойових умовах не підвели


Наразі найекстремальніше місце для моєї вечері


Їжа що зігріває і ззовні, і зсередини


Дилема: їсти вже чи далі грітися?


До нас прилетів святий Миколай


18-00. Спуск на землю виявився навіть важчим ніж підйом на вежу. Руки та ноги були задубівші, пальці боліли від холоду та нормально не згиналися, холодне Revo не смакувало. Але коли ми вже нарешті пішли дорогою вниз то поступово розігрілися та, навіть, розділися. От так під Великою Медведицею та при місячному світлі ми, спотикаючись об замерзле каміння, все таки добралися до машини. 19-30, Ваня «цілує фари» та поглядає на вихлопну. А нам ще чотири години пиляти у Львів.

Десь так ми йшли назад.


Нарешті прийшли!
<a href="http://www.youtube.com/watch?v=VeFkdCweBQM" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=VeFkdCweBQM</a>

Але ще треба виїхати до траси!
<a href="http://www.youtube.com/watch?v=XT504bl2Rck" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=XT504bl2Rck</a>

Їсти хотілося неймовірно. Та в сільському магазині нічого крім алкоголю не виявилося. Подивившись на наші спухлі моськи продавець таки зжалився та за 30 грн зробив нам три подвійні мівіни які, напевно, тримав для себе на ранок. Ох як вони нам тоді зайшли!

Підживившись ми мовчки вертаємося додому. Животи повні мівіни, а голови – вражень. Це, насправді, велике щастя мати друзів з якими комфортно не тільки говорити та бухати, а й мовчати та мандрувати. Дякую вам за чудову компанію і викладайте свої фото та відео.

Як сказав би Синютка, Ваня і Влад це хлопці з якими хочеться мандрувати!


ПС: Після колючки дорога таки йшла «нормальна» аж до самої вежі. Але ж треба час від часу і булки розімнути. Інакше зростуться докупи. :)

<a href="http://www.youtube.com/watch?v=OyhirvFh7oE" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=OyhirvFh7oE</a>

6
Звісно! Додавай! Проплюсую!

З дозволу Roy об'єднав цей звіт з його старою темою коли Еротрон ще був цілий.

7
Зубра зайнята, а Полтву Водоканал окупував. Тому прийшлося кандидату читати Експлорер і шукати собі щось інше. :)





8
Інженерні Споруди / Re: Зубра
« : 23.11.2020 20:57:00 »
Експлорер неполітичний ресурс. Але пройшли вибори, тепер можна про це написати. Не агітація а черговий етап в розвитку проекту Зубри. Приємно що матеріал з нашого сайту пішов на першу сторінку програми одного з кандидатів в мери міста. І був розтиражований на весь Сихів. А ще рік тому про Зубру знали лише спеціалісти...





Побачимо що буде далі... До наступних виборів прийдеться зробити. Інакше це буде дуже сильний козир в руках опонентів.

9
Дуже дякую за детальне запрошення!

Я планую відвідати. Тортик їм привезти за своє ДН :) В який з дінв ще напишу.

10
Як легально ушатати дах і мати з цього фан? Просто прийти на подію з Планів!

Було душевно, тепло, всі свої і без Голем-хейтерів. Останні, напевно, забоялися RZDS і не прийшли. Хоча писали що ... В будь-якому випадку Тарас і всі причетні хто це організував молодці!

Олександра Сладкова і я у вузькому колі говорили про себе у Львові і Льввів у нас. Саша, наприклад, має 4 вищі освіти. І займається проектуванням міста. Я у 15 років друкувався у профільних журналах. А зараз пишу тут на Експлорері. Потім ми всі разом перейшли на Полтву з Зуброю і понеслося. Тарас, в свою чергу, розповідав про печеру коло Нового Роздолу і мій звіт з неї.

Насправді дуже годний дах з гарними краєвидами. Рекомендую приєднатися на наступні атракції

Залаз на дах


Треба троха поВергазити


Деремося ще вище


Культурний дах. Був... Поки ми ми не прийшли


Позначили Погулянку як район Експлорера!


Такі ж наклейки висять і на більшості висоток столиці!


Вергаз виганяє "малолітнє школоло" з криші :)




Щоб самому спокійно насолодитися краєвидами












Хто що має проти моєї мами?


Чекаючи на Ор...а


Коли він прийде то ми його так раз і в Озеро що поруч кинемо


Давай краще в Полтві вто...


А й справді! А діло каже!


:)

11
Нещодавно ми з akve створили ГО "Пошук Літаків в Україні". Так як багато хто з учасників брав участь у подібних пошуках та облаштуванні музею я вирішив створити тут про це повідомлення.

Статут ГО

Вступити в ГО можуть люди яких:

1) Я або akve знаємо особисто та не заперечуємо
2) Людина брала участь в пошуку літаків чи облаштуванні музею

Для вступу потрібна заява на моє імя та членський внесок. 300 грн. Плюс 50 грн за виготовлення посвідчення. Ці кошти підуть на покриття видатків на реєстрацію самого ГО. В майбутньому ми плануємо щорічно збирати членські внески та купувати за них обладнання для пошуку. Таким чином зможемо брати з собою більше людей.




12
Про explorer.lviv.ua / Дахи і айфон
« : 13.11.2020 22:15:50 »
Я от тут подумав що зовсім немає пісень про дахи. А це ж половина всіх полазок покоління Explorer 2.0. Ну і фотоапарат який це все фіксує теж потрібно уважити. Так що давайте всі разом щосили горланити:

Айфон, айфон. Мені щоночі сниться

<a href="http://www.youtube.com/watch?v=NFhOkco4UNY" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=NFhOkco4UNY</a>

На даху будинку цілу ніч
Ми були з тобою віч-на-віч,
Залипали на Тік-Току ми,
Разом скролили чужі пости,

І неслась понад дахом луна,
Бо у мене музичка гучна.
Сусід каже що нам всім п**да,
Та з Айфоном біда - не біда

Приспів:

Айфон, Айфон
Мені щоночі сниться.
Айфон, Айфон
Мені вві сні сміється.
Айфон, Айфон
Мене не покидає.
Любов, Айфон,
Вона його кохає.



Біля даху знову ідем,
Та у серці моїм злобний мем
Батарея стара дoгора,
Розставання приходить пора.

Розумію що це був лиш сон
Заряджаю старий телефон.
І бере мене скука в полон,
А вночі ти приходиш, Айфон.

Приспів
Айфон, Айфон
Мені щоночі сниться.
Айфон, Айфон
Мені вві сні сміється.
Айфон, Айфон
Мене не покидає.
Любов, Айфон,
Вона його кохає.



дякую Vergaz за чудові фото!

13
Після перших "робочих вихідих" музею маємо кілька корисних порад тим хто планує його відвідати:

1) Приїждждайте в суботу. Спокійно все обходите та обдивитеся. Замовите екскурсію. Бо в неділю аншлаг!

2) Якщо Ви все таки зібралися до нас в неділю то сміло їдьте аж до самого музею. Не потрібно паркуватися на краю і йти далеко пішки. Часто були вільні паркомісця зразу коло входу.

3) Хоч музей і знаходиться в селі Хоросно, але найзручніший заїзд до нього з траси. За заправкою Shell їдьте по вказівниках-літачках. Якщо ж Ви  вже заїхали в село Хоросно, то прийдеться ввімкнути навігатор. Забийте в Гугл «Музей Загиблих Літаків» і він Вас виведе. https://g.page/AirplaneCrashMuseum?share

4) Навколо музею є прекрасна природа та росте чудовий сосновий ліс. Можна гарно прогулятися а потім поїхати на Бананова ферма
 що поруч.

5) В нас музей Загиблих літаків. Музей того що від цих літаків залишилося. Музей історії людства та наших історій пошуку цих літаків. Цілих бортів тут немає.

6) Зато є багато цікавих тематичних експонатів! Є на що подивитися. По кожному з дванадцяти стендів можна розповідати і розповідати. Відвідувачі були задоволені. Дякували за нові враження та знання. Хтось навіть приєднався до нашої команди пошуковців Пошук літаків ДСВ в Україні /  Airplanes of WW2 in Ukraine!

7) Ці вихідні знову чекатиму Вас вгості. Два дні я персонально сидітиму в куполі та старатимуся приділити увагу всім відвідувачам. А також підписати книжки чи сувеніри. То ж приходьте, поспілкуємося. Буду радий всіх Вам бачити!

Задоволені після робочого дня!


Музей доступний для всіх


І ззовні і всередині


Для велосипудистів взагалі рай. Природа. І є продовження маршруту в печери Хоросно і костел в Демні


Завідувач музею


Парковка коло музею. Можна і ближче підїхати


Територія музею загиблих літаків


Імітує рев двигуна


Дружня команда що працювала ці вихідні. + Віка


Ну і окремо хочу подякувати Владу Вергазу, Kostia Zabolotniyk, Le-i-Zoo, Andrey Kiryanov та Віці Віртусі за минулі вихідні. Всі вони чудово справилися!

14
Були там недавно з Vergaz. За останні 11 років нічого особливо не змінилося. Гарна точка шоб розімяти ноги дорогою в-з Києва. Єдине розчарування шо тут мало реальної техніки. В більшості одні макети і взірці.

Ось кілька свіжих світлин

При в'їзді в музей


Пепелаци з фільму Кін-Дза-За


Двигун від пепелаца


Вид ззаду


Всередині музею няшно




Макет супутника


Inside пишеться разом!!!


З іншої сторони спускового модуля


Всередині спускового модуля тіснувато


Коли не було Ілона Маска то космонавти замість екранів втикали на шаріки


Крупним планом


Реальний кусок ракети десь на задвірках музею


Перший космонавт RZDS


І його тачіла


Макет орбітального модуля


І тут каемки!!!


Охорона, виведіть мене будь ласка. Бо я зараз не втримаюся і ...


Одним словом загляньте. У Львові такого точно нема.

15
Може тут Пентагон відпише за закинуті. Він там жив.

Бо нам, після Припяті, закинуті будівлі сам розумієш. Цікаво було просто побачитися.

16
MaxiWell запостив з десяток різних закинутих дитячих таборів Київщини. От нам з Vergaz стало цікаво порівняти їх з діючим!

Артек!


Нам Вафлі!


Якщо ви думаєте що ми отак взяли і після ЧорноБля спокійно доїхали до Львова то помиляєтеся. Ми ж Експлорери! Батьки заточили нашого друга Пентагона в дитячий табір Артек. Сказали що йому там вафлі! Відвідувачів до нього не пускають, дітям в той день надвір взагалі виходити не можна було. А курити ж йому то хочеться! От Пентагон і замовив нам три пачки Вінстона. А що такого: змогли доставити ящик Рево в Зону, зможемо і сіги в дитячий табір.

ЗдарОва другАн!


Спочатку ми хотіли по хорошому. Підїхали на КПП і попросилися культурно всередину. І так же культурно були послані на …  Не було там навіть з ким говорити. Після цього ми переоділися грибниками і пішли у ліс. Доволі скоро втоптана стежка вивела нас до дирки в паркані. Ця ж стежка продовжувалася і по ту сторону забора і вела далі до будки Чопа. Будку, звісно що, ми обійшли лісом і опинилися на величезному та абсолютно пустому подвірї. Дощ, як не як, періщить навколо і все таке. От вони і переживають що діти простудяться. Потім почнуть кашляти і вихователі, чого доброго, вкакаються та побіжать здавати тести на коронавірус. Робота табору завмре. Тому всі сиділи в приміщенні а ми гугяли ззовні.

Залаз


Ах ось яка вона - Пачка Артеку


Гонорово обходимо весь корпус табору


- Охорона! Що ви тут робите?


- Та от друга прийшов навідати...

Друг: "А давай я вам покажу свою кімнату? ;)"


Екзистенцією пофігізму стали відвідини кімнати Пентагона. А це ж потрібно було пройти десь кілометр через весь-весь цей будинок, який аж кишів дітьми! І нам це вдалося!!! Головне йти впевнено і робити вигляд що все ок.

Кімната виявилася стандартна, заставлена двоповерховими ліжками. Ну ми поздоровалися з пацанами, перетерли про те і про се. Показали що в нас Єбарні з добром всередині. Аж тут як не почнуть надходити піонервожаті та виносити нам мозг. Прийшлося йти на перший поверх і там добровільно прийматися. Правда ми ще мали хвилин з десять щоб поприпиратися з місцевими пацанчиками. Напевно хотіли в нас сіги віджати. Але про це напише Влад.

Йдемо по Артеку!
<a href="http://www.youtube.com/watch?v=rtujXPZhwOU" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=rtujXPZhwOU</a>

Кімната Пентагона! При цих словах СБУ, на тому кінці дроту, насторожила вуха і почала ще раз уважно перечитувати звіт спочатку.


Нас вивели на ту саму прохідну де ми щойно були на машині і попросили показати документи. Щоб записати в журнал відвідувачів. Документів у нас, само собою, що "не було". - В машині лишили аби не мокли. ;) Тому охоронці нам повірили на словах та записали «Зацепін Владислав» і «Шатайло Андрій». :)

А ПентаГон був в той день царь і бог. Всі дівчата, які хотіли покурити, тепер мусіли йти до нього ;)

17
Дуже дякую! Займаєшся цим? ;)

А вежу знайти просто. Це ж не закладка в купі жовтого листя. Видно її здалеку ;)

18
Ну що. Пройшло все успішно, ніхто не вмер. Я вдячний всім хто прийшов і допоміг мені в цей важкий день. А саме RZDS майже в повному складі, Міша з Маряною, Цезар з броніком та шаблею, Лесик з Настьою і Давидом, Хімік, Скиталець, Андрій  та всі інші.

Поділюся враженнями від відкриття музею. Я не очікував що люди почнуть приїжджати задовго до 15-00. По суті вийшов повноцінний музейний день. Людей було багато, дороги на на такий наплив звісно що не розраховані. Це створювало певні незручності за які перепрошую.

Загалом люди виглядали задоволені. Підходили, дякували. Я, як міг, старався приділити всім увагу. Деколи стояла черга з журналістів щоб брати інтервю :)

Загалом відвідувачів можна поділити на три категорії. 1 – сімї далекі від пошуку та історії. Їм просто нудко дома і кортить кудись виїхати. Вони ходили і фотографувалися біля експонатів та купола музею.

Друга категорія – це професійні мандірвники. Вони обїздили пів світу і їм все нове – цікаве.

Ну і третя це спеціалісти які самі беруть участь в пошуку. Вони довго придивлялися до кожного стенду та задавали багато каверзних запитань. :)

Ці вихідні музей працюватиме знову! Приходьте. Тим більше що він поповнився новим і дуже видовищним експонатом! А саме – панеллю приладів від Henkel-111 в натуральну величину.

На жаль карантин триває. Тому прохання не заходити більше ніжд 10 чоловік в музей одночасно. Також сусіди просили щоб не паркувалися на їх ділянках наскільки це можливо. Музей в полі, навколо є багато місця між симпатичними сосенками. Можна трішки прогулятися до музею.

Музей народу зайшов. Люди були задоволені, дякували та посміхалися. Ось кілька фоток.













































Та й преса теж гуд. Забиваєш в гугл і маєш наш музей тут же!

Інтер 23-19

Твоє місто. Під 200К на ФБ
<a href="http://www.youtube.com/watch?v=waxOLpvvcEM" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=waxOLpvvcEM</a>

ДОМ
<a href="http://www.youtube.com/watch?v=r745_3d8wkg" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=r745_3d8wkg</a>

Блоггери
<a href="http://www.youtube.com/watch?v=VBszGOaFgD8" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=VBszGOaFgD8</a>

Ну і нормальний текст для таких задротів як я що не люблять фтикати відосіки.

Та й ще є лінки на пресу якшо погуглити


Приємно коли люди так люблять Експлорер що просять з ним сфотографуватися


19
Цезар, Лесик, Настя, я і людина яка справді пробувала Полтву на смак насолодитися вчора цим чудесним напоєм. Зайшло як хороша полазка!

Наливає чувак з Канади


Колір схожий на Полтву


І смак теж. Принаймні так мене запевнили ті що пробували :)




Набрав Полтви для друзів


Ну і: Цезареві - Цезареве, а Полтві - Полтвяне



20
Це зрозуміло. Тому тема і називається на "годних" об'єктах. А не на всьому підряд. 

Цікаво хто ще з тут присутніх був у тій Прип'яті;)