Перегляд повідомлень

У цьому розділі можна переглянути всі повідомлення, зроблені цим користувачем.


Повідомлення - Roy

841
Можна звісно. Правда, не відомо що з польовими грунтами буде, оскільки мороз надворі. Або в ліс недалеко. В принципі, якщо все буде ок з часом, то на сб чи нд можна вибратись.

844
ROY - світло коричнева (3М) - L

845
Нік Zimmer, розмір L, одна футболка чорна, друга біла. (2шт.)

846
Нє, запобіжники та клеми на радіогучномовці))

847
Аааа!!

І ше ми тепер знаємо для чого та решітка в перегородці плацкартного купе!  ;D

848
І як завше, приємний сон обриває провідниця, - "Прокидайтесь, через 20 хвилин Київ".
Сонну голову аж підбадьорюють ці слова, скільки ж приємностей, можливостей та шляхів відкриваються з цього міста!

На цей раз була місія приділити час Київським річкам - Клову, Глибочиці та іншим антропогенним місцинам.

Почнемо з ранішнього, сонного, ще опустілого Києва, де наші силуети відчайдушно кудись прямували.
А куди - то це до місця злиття Клову та Либіді.


Ми одягаємо бахіли, ліхтарі. Сподіваємось на легку, пізнавальну прогулянку.


Через бажання потрапити на територію заводу Арсенал, через одну з приток Клову, прийшлося долати не одну сотню метрів 1,5 метрових труб. Які в одному місці закінчились півметровим замуленим отвором, котрий, знову ж таки, декому з нас прийшлося долати. Проте, довелось повертатися назад, до Арсеналу не попали.

Київські діггери подбали про безпеку майбутніх не дуже досвідчених проходимців - розмістили попереджувальні таблички, що також показують шлях евакуації у разі різкого підняття води.





Спершу, Клов на перших кроках видається доволі одноманітним, Львівському досліднику, який звик до запаху Полтви було незвично. Тут, справді тече річка. з відносно чистою водою.


Арочний, більш сучасний тунель. Залізобетонна конструкція, видно опалубку. На стиках та підлозі сталагміти та кальцитові утворення.


Звісно, цікавою атракцією було побачити "місцевих аборигенів" - цвіркуно-подібних істот.


Які певно мусять там харчуватись комарами, які вижили, і сподіваються на наступний літній врожай.


Метаморфози теж присутні:


Йдемо далі.


Місце злиття основного потоку з боковим. Над нами 3 - 4 метри, а там вулиця, рух.


Присутні перепади висот. Тут, ми вже знаходимось в старій частині річкового колектора. Можна сказати історичній, зважаючи на поважний вік.




Звісно, в кількох місцях колектор потребує ремонту, в декількох доволі суттєвого, капітального.


Тут ми в найбільш старій та гарній частині колектора. Район Хрещатика, якщо не помиляюсь. Саме тут можна щось цікаве виловити з води, після рясних дощів переважно.
А в літній період, через "лівньовки" поспестерігати за дівчатками в спідничках.


Далі була пройдена чималенька відстань, по ось таким трубам. Через непотрібність і незручність фото не робилися. Але більше через незручність таки.


В колекторі зустріли також "монтьорів", на більш звиклій термінології - працівників водоканалу. Зустріч відбулась без круглив очей, і питань на кшталт "Что вы здесь делаете"? Одні і інші спокійно співіснують.
Вихід на поверхню, по нашим львівським міркам був атракційним - серед людної вулиці, на клумбі, біля бізнес центру. Для нас атракційним. Киянам, схоже на це байдуже. Рух, гроші, праця, час - їм зазвичай не до того, хто там і як з люків вилазить.


Після відвідин майдану, ситного обіду, ми подались на Поділ.
В планах, було підкорити елеватор, але нам цього не дали зробити.


Відправились на Рибацький міст,для розпиття сидру, та планування решти вже спливаючого дня.




Кругом гарні урбаністичні краєвиди:






Тааак! Дехто зацікавився недобудованим Подільсько-Воскресенським мостом...


Ще б пак! Таке епічне місце, і як туди не вилізти? Але фото-звіт чекайте звідти від Driver'a та Цезар'а.


А ми відправились в річку Глибочицю.



Дуже гарний колектор. Може похвалитися естетично викладеною цеглою, на кшталт паркету у домі. Виглядає то незвично цікаво.


Оскільки колектор доволі старий, має численні розмиви, де в свою чергу можна знайти дещо цікаве, починаючи знахідками сторічної і більше давності і до сучасних днів.


Не сильно прикладаючи зусилля, були знайдені гвинтівка Мосіна, правда в погнутому стані ( причому, все інше було при ній), підкова, вагова гирька, кілька дореформенних монет рсфср.


Трьохлінійка, через свою не актуальність в прямому використанні стала чудовою трекінговою дігерською палицею!  :)


Ось так ми провели день в Києві.
Діючі особи: Roy, Romchick, Bottlehuner, Driver, Цезар та наш надійний провідник - Astranotus.

Дякую за гарно проведений час! (+  в карму)

Решта фоток тут
Обговорення тут

849
Плани / Re: Допомога АТО
« : 24.11.2014 09:24:04 »
Я думаю, щоб привернути увагу до цієї теми, краще буде розмістити це десь в соцмережах, скажімо в ФБ, в групах куплю-продам.
Вже не раз бачив, як люди подібне постили, ну і що головне - продавали. Аудиторія там значно більша, чим в нас.
Також додам, що фото/скани треба якісніші.

850
Дах недобудованого офісного центру на Шухевича.

Якось я з Дедмітом молодшим, шукаючи відносно легких доступів до дахівок в центрі, вирішили піднятись на недобудований офісний центр Галілео.
Звісно, через домовленість з будівельниками, за умови одягання білих касок)

Тому, маємо світлини звідти з виглядом на центральний Львів.

Доволі спірні новобудови  інтенсивно рвуться вгору, перекриваючи тим самим звиклу роками панораму міста


Це ще не останній поверх офісного центру, проте вже він значно виріс, порівняно з іншими будівлями


В "люксовому" будинку на Князя Романа тишком-нишком з'явився ще один поверх


Не був б будинок профспілок старішим, вже б були претензії до його мансардних надбудов




Тим часом будівництво продовжується, незважаючи на сумерки. Над головою сновигає кранова стріла.














От так Львівчик забудовується  :)

851
Вітаю, Le-i-3o! Всіх благ, успіхів в роботі, в сім'ї та в хоббі!

852
То шось безпідставно, принаймі на відео не видно, що Зеля чинить вандалізм.

853
Зєлі незачот за вандалізм  :P

Зеля? я щось пропустив?  ;D 
Всьо залишилось цілим в Калуші і не тільки, запевняю яко свідок!  ;)

854
Цікаво, чи Зеля перестав робити всіляку хуйню на об'єктах чи таки нє. ;D
і мені цікаво  ;D
Із чим джеронімо було того разу? ;D
експеременти бального учьоного
О, то все ок і надалі. ;D

Смайл, шкода шо тебе не було. В нас була цікава дискусія, щодо утворення Шашличного заводу(комбінату) на базі Калійно- магнієвого комбінату.

856
Так сталось, що прикарпатський Франківський край багатий на корисні копалини, саме тому тут чи ненайпотужніша концентрація промислових підприємств, шахт та заводів, що є на Західній Україні.

Зокрема, це місто Калуш. Його промзони неабияк приваблюють око урбан есксплорера.

Перед нами Калієво-магнієвий комбінат, зразок прекрасного індастріалу, добряче правда, понищений часом, але це той випадок, коли дестрой додав колориту.


Меліорація давно не ефективна, тому середовище заводу та околиць добряче заболочена.
Це були такі наші підступи до комбінату, оминаючи КП охорони та гавкаючих псів.


Дивлячись на розвалини сульфатної фабрики, асоціюєш картинку з ЧАЕС моменту вибуху четвертого блоку, або . з донецьким аеропортом


Видовищно!


Особливо з вентиляційною трубою





Багато металевих комунікацій були ще цілими, як ось ці труби а також стовпці з кабелями.
І не дивно, що комбінат добряче охороняється від тих же, котрих звуть металхантерами.


Завдання було не попадатись охороні, бути максимально обережними.


Монокль чи бінокль при таких просторах був б дуже доречним, для відслідковування руху охорони.


Ось перед нами фабрика грануляції. Тут ми проведемо трохи часу.


Саме там була наша перша зустріч з охоронцем. Правда, ми виявились кмітливішими. Чолов'яга інтенсивно строчив смс'ки, очевидно коханій, тому пильність його не піднімалася вище органів тазу.
+1, для нас. Піднімаємося верх, по сходах великої фабрики, зміксованої з заліза, скла та бетону.


Ох, яка краса! Пташки, яких там чимало, почали інтенсивно покидати свої гнізда, б'ючись об шибки, тим самим лякаючи нас звуками порушеної тиші.


А так, тут доволі тихо, лише крізь розбиті шибки доносяться звуки інших працюючих промзон.


Цікаво що, обладнання, так і не вивозилось чи демонтувалось звідти. Все в принципі залишилось на своїх місцях, тому і вкрилось шаром не пилюки, а наростами іржі. Обладнання, виробництво, яке загубило свою актуальність. Тому тут небезпечно. Не видно діяльності металхантерів, видно наслідки часу, яке ж воно все недовговічне...



Практично все обладнання - з тодішньої НДР






Певно вентилятор сам опустив лопасті, через свою непотрібність)


Аж тут раптом, починає все гудіти, шибки дзвиніти...все рухається! Що ж це може бути на неживій фабриці?

Виявляється, крізь щілину між корпусами протиснута цілком жива колія, де рухався маневровий тепловозик з товарними вагонами.






Ходили ми собі, тішились об'єктом, планували і вийти на далі на територію і аж тут нам подзвонив Хaolas. Повідомив нам про якийсь мега-підземний об'єкт, вирішили ми пристати на його пропозицію.
Вирішили виходити з території, виявляючи по ходу деінсталяційної справи ще кількох охоронців.


Спочатку хотіли спуститись по зовнішній драбині:


Добре що так не зробили, бо то був б провал в прямому і переносному значеннях  ;D


Вилізли на терикон, що поряд. В двох-поверховому будиночку охорона детектед (чопарня ;D)


І знову сульфатна фабрика.


А на териконі сніг...ой, ні, залишки солей. На вигляд як сніг, і тріскається під ногами також подібно.


Ще трошки комбінату:


Склад каїніту і дробильний цех


Шипшина, яку не хочеться їсти. Відчуття екологічного лиха таки присутнє. Повітря важке, вода що в крані, що в річці далека до норм.




Далі фотохронометраж пропадає, бо було пройдено більше 10 км пішки до об'єкту, який так і не показав нам свої надра.
Зате була ночівля в теплому мотелі в Калуші. Теплому тому, що при температурі на вулиці близько 15 градусів, всередині батареї були гарячими. Але добре, що на першому поверсі був заклад з гарячим борщем, а в номері холодильник з морозилкою.  ;)

Неділя була такою ж похмурою. Ми, а саме Xaolas, Roy і Zelja відправились на пошуки чергового цікавого локального індастріалу і не тільки.

Традиційно Зеля робить промову для нечисленної аудиторії, щодо планів відновлення заводу.


Але з руїн заводу певно вже ніколи не встати


Що є залишилось цілим, після Робін Гудів, трешерів і іншої тусні - ми оглядаємо.

Ось бібліотека.


Поруйновані стелажі, книжки на підлозі. Цікавіші з них, відкладені в стороні.


Інші кімнати приміщень, теж суцільний хаос.


Зеля щось виковирював з хламу. Певно була підозра на AU


Завітали до хімлабораторії.


Доволі велика кількість різного реманенту, реактивів, незважаючи на те, що до нас тут добряче нишпорили.




Якщо б ми були хіміками на практиці, було б веселіше нам, від експериментів.


Хто відгадає, що це є на фото?  :)


Очисні споруди. Миле, затишне місце, коли там не бурлять мікроорганізми.


То не котушка, а бочка


Великі бочки. З-під чого не відомо.


Все добре закінчується добре. От і ми, з допомогою Xaolas'a потрапили в симпатичне сховище.


Де кожен з нас знайшов для себе щось цікаве.




В медпункті укриття для людей плакати про шкідливість куріння. Геніально!


Доволі наповнене сховище. Радіостанції, дозиметри, аптечки каски, метеонабори, одяг, протигази, робочий інструмент і багато чого іншого.


Час до поїзда ще був, і ми спробували влитись в цю атмосферу. А ви вже дивіться, що з цього вийшло.  :)












Традиційно, учасникам двох-денного екшену + в карму.

Тут обговорення теми.

Всі фото на Пікасі

857
Хрестики КР красота. Вітаю!

858
Цитувати
В центрі склепінь вентиляційні отвори діаметрон 25 см. для відводу конденсату.

Не чув про конденсат, але принаймі знаю, що отвори зручні для кріплення люстр та їх регулювання.

859
Основа,  латунь гадаю. Якщо є зелені окисли.

860
Їдемо наразі вдвох з Зелею, завтра, тобто в четвер бронюємо номер.

Вирішуйте, хто ще їде. Чекаємо до завтра.